Залишати кукурудзу на перезимівлю в полі є вимушеним кроком через сукупність економічних, логістичних та погодних обмежень, а не є вдалою агротехнологічною стратегією.
Про це в коментарі AgroPortal.ua зазначив провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Дмитро Людвенко.
За його словами, повномасштабним або домінуючим явищем це не стане.
Великі господарства з власною інфраструктурою сушіння і зберігання будуть уникати такої практики через ризик зниження якості зерна. Водночас, залишати кукурудзу в полі, будуть змушені переважно дрібні та середні фермери, які не мають постійного доступу до елеваторів або не можуть дозволити собі додаткові витрати на сушіння.
За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, при песимістичних сценаріях прогнозу, наприклад, за умов різкого погіршення погоди восени, дефіциту палива або інших непередбачуваних обставин, у низці регіонів тимчасово може спостерігатися збільшення площ, де кукурудза залишиться в полі на перезимівлю.
Офіційної статистики щодо площ, які свідомо залишатимуть на перезимівлю, наразі немає, оскільки збиральна кампанія лише розпочинається. Водночас з огляду на дефіцит потужностей для зберігання та очікуваний урожай потенційний масштаб може становити до 1 млн га. Це прогнозна оцінка, а не фактично зафіксований показник.
Водночас, практика свідчить, що навіть у таких випадках аграрії намагаються мінімізувати ці площі.
Отже, якщо український аграрій буде мати хоча б мінімальну технічну і фінансову можливість зібрати й висушити зерно восени, він цим скористається, тому що ризики втрати частини врожаю та його якості під час перезимівлі в полі значно переважають поточну економію.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Кукурудза на полі ФГ «Осінь» у Київській області росте на 30 га. Цього року культура значно підсохла, хоча наприкінці серпня має виглядати зеленою. На краю поля сформувалися слабкі качани.

Активізація збору кукурудзи в Україні спричинить додаткове навантаження на логістику.

Рік тому компанії LNZ Group та «Сингента» анонсували початок розширеної співпраці щодо надання права українській компанії ексклюзивного виробництва насіння гібрида соняшнику НК Конді. Цього року ця співпраця розширилася і в сегменті кукурудзи.

Площі озимих культур під урожай 2027 року, найімовірніше, будуть меншими, ніж під час посівної кампанії 2026 року. За несприятливого сценарію скорочення може сягнути до 1,0 млн га.

Українські сільгоспвиробники станом на 8 вересня обмолотили 6,85 млн га, що становить 59% від прогнозованих площ.

На Вінниччині аграрії обмолотили 414,2 тис. га зернових та зернобобових культур, або 51,4% запланованих площ. Намолочено 2 млн 457,8 тис. т зерна за середньої врожайності 59,3 ц/га.

Деяке зниження цін спостерігалось на українському ринку фуражної кукурудзи минулого тижня.

Українські сільгоспвиробники станом на 31 серпня 2026 року обмолотили 6,82 млн га зернових і зернобобових культур, або 58% прогнозованих площ.

Україна у січні – червні 2026 року імпортувала агропродукції на $4,7 млрд, це на 8% більше, ніж за 6 місяців минулого року.

Ринок продовжує перебувати під впливом високих витрат на виробництво, переробку, енергоносії, логістику та оплату праці. Крім того, пропозиція української сировини залишається обмеженою, тоді як споживчий попит є стабільним. Тож у серпні подорожчання очікується для більшості видів круп, однак найбільше зростання може продемонструвати саме гречка.