Мінус 1 млн га озимини під урожай-2027: як аграрії перерозподіляють ресурси

10 вересня 2026, 05:43 111

Площі озимих культур під урожай 2027 року, найімовірніше, будуть меншими, ніж під час посівної кампанії 2026 року. За несприятливого сценарію скорочення може сягнути до 1,0 млн га.

Насамперед, це залежатиме від безпекової ситуації та фінансової спроможності аграріїв провести посівну, зазначили у коментарі AgroPortal.ua в Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки».

Найбільші ризики пов’язані з прифронтовими територіями, де частина земель залишається фізично недоступною або має високі ризики для проведення польових робіт. Не менш важливим чинником, ніж фізична можливість провести посівну, є дефіцит обігових коштів. Додатковий тиск створюють логістичні проблеми, нестабільність експорту та високі витрати на транспортування. За одночасного зниження закупівельних цін це суттєво погіршує економіку вирощування зернових.

Олександр Захарчук, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ Інститут аграрної економіки, член-кореспондент НААН

Масштаб скорочення озимих залежатиме передусім від фінансової стійкості виробників. Якщо держава та міжнародні партнери зможуть забезпечити доступ до обігового фінансування, підтримати логістику та зберігання зерна, масштаб скорочення можна буде суттєво обмежити.

В Інституті аграрної економіки не виключають, що найбільшого скорочення зазнають площі під озимою пшеницею. Тут нагадали, що, за результатами сівби під урожай 2026 року озимої пшениці засіяли на 5,3 % менше від попереднього року. І така тенденція може зберегтися і в поточній кампанії.

Очікується втрата частки посівного масиву озимого ячменю та жита через нижчу маржинальність порівняно з іншими культурами, зокрема, олійними.

Дмитро Людвенко, д.е.н., провідний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва ННЦ «Інститут аграрної економіки»

Загальне зменшення посівних площ під озиминою прогнозується на рівні 4-5 % від показників минулого року. Аграрії планують частково перерозподілити ресурси на користь економічно виправданих напрямів агровиробництва, наприклад, сої або соняшнику. Також низка господарств роблять свій вибір на користь озимого ріпаку або твердих сортів пшениці, що викликано зміною кліматичних умов і ускладненою логістичною інфраструктурою.

Разом з тим, імпровізоване опитування в ході LFM 2026 підтвердило, що аграрії дивляться у бік скорочення озимини, хоча не всі. У ТАС Агро, до прикладу, не планують змінювати площі під озимою пшеницею, оскільки це основний попередник для ріпаку.

Олег Заплетнюк генеральний директор ТОВ «ТАС Агро»

Дохідність пшениці потрібно рахувати у парі з ріпаком за два роки. І вона дуже непогано рахується. Ріпак сьогодні нам сформував основну виручку, основну ліквідність. Культуру вже повністю відсіяли, озимої пшениці посіяли приблизно 35%.

Солідарні з ним в аграрій компанії ІМК. Тут теж не планують скорочення площ під озимою пшеницею.

Олександр Вержиховський, генеральний директор ІМК

В стратегії ІМК передбачено не відходити від сталої роками відпрацьованої сівозміни, не реагувати реактивно на зовнішні чинники. І як показує практика, як показує наш досвід, це в середньо- та довгостроковій перспективі виправдана стратегія.

У Групі АГРОТРЕЙД теж не планують нічого змінюють щодо озимих пшениці та ріпаком, підтвердив директор агропромислового департаменту Групи Іван Крючков.

А от у HarvEast планує скорочувати площі під озимою пшеницею.

Дмитро Скорняков, генеральний директор агрохолдингу HarvEast

Справді треба рахувати дохідність за два роки, але ми будемо зменшувати площі під пшеницею, бо я не бачу, що у нас ці два роки є зараз. Нам би один рік пережити і не збанкрутувати. Тому зараз олійні набагато краще рахуються, і ми будемо збільшувати соняшник і сою.

У «Ерідон» ріпак через погодні умови не засіяли, пшеницю ризикнули лишити на тому ж рівні, що і минулий рік. Власник компанії Сергій Кролевець уточнив, що сіють культуру у сухий ґрунт у розрахунку на опади.

Що ж до вартості. Загальне подорожчання посівної кампанії під урожай 2027 року в Україні оцінюється науковцями Інституту аграрної економіки в середньому на 5-10 %. Основними чинниками є подорожчання дизельного пального, зокрема на тлі загострення ситуації на Близькому Сході, а також подальше зростання цін на мінеральні добрива.

Олександр Захарчук, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ Інститут аграрної економіки, член-кореспондент НААН

Для проведення основних осінньо-польових робіт аграрному сектору необхідно близько 200 млрд грн обігового фінансування: 70 млрд грн – на посів озимих культур, 80 млрд грн – на збирання пізніх культур і 50 млрд грн – на підготовку ґрунту до весняно-польових робіт 2027 року. З урахуванням розрахунків з пайовиками, обслуговування кредитів та інших фінансових зобов’язань загальна потреба може сягати 250–280 млрд грн.

Основний ризик полягає у виникненні розриву між потребою в коштах і можливістю аграріїв їх сформувати за рахунок реалізації продукції.

Обмеження експорту сприяє накопиченню зерна, посилює дефіцит зерносховищ і змушує частину виробників продавати продукцію за низькою ціною. Зростання пропозиції, своєю чергою, тисне на закупівельні ціни, зменшує доходи аграріїв і поглиблює дефіцит обігових коштів.

Разом з тим низка господарств вже вдаються до оптимізації виробництва, резюмує Дмитро Людвенко. Результати досліджень свідчать про перехід на ресурсозберігаючі технології – використання Strip-Till або No-Till, які дозволяють економити паливо, зменшують час експлуатації техніки; а також шляхом зміни структури посівів на користь менш витратних культур, приміром сої замість кукурудзи.


Алла Стрижеус, AgroPortal.ua