У ФГ «Геркулес» на власному елеваторі, який працює на альтернативних джерелах, послуги з сушіння кукурудзи зросли вдвічі.
Про це повідомив директор ФГ «Геркулес» (Київщина) Віктор Шеремета, пише АgroТimes.
За його словами, цього року підприємство не змінювало кількість площ під кукурудзою, оскільки мали посівний матеріал, закуплений ще до повномасштабної війни.
«Збирали її із середньою вологістю 23%, що трішки вище проти минулого року. Послуги із сушіння, попри те, що в нас власний елеватор, зросли вдвічі — ми працюємо на дровах і пелетах», — зазначає Віктор Шеремета.
Він додає, що через перебої з електрикою підігнали генератор, який також потребує додаткових витрат на дизель.
«Коли вимикають світло, доводиться тушити котел, що також призводить до втрат палива й ресурсу агрегата», — уточнює Віктор Шеремета.

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Світове виробництво кукурудзи у 2026/27 МР становитиме 1,307 млрд т. Це на 6 млн т більше, ніж очікувалось у вересні, проте на 3% менше обсягу виробництва минулого сезону.

В Україні станом на 19 жовтня 2026 року зібрано 14,79 млн га основних сільськогосподарських культур, або 74,2% прогнозованих площ. Загальний обсяг зібраної продукції становить 57,92 млн т.

Фермер Олександр Горда з Чернігівщини третій рік вирощує гарбузи на насіння, а його компаньйон Вадим Михайленко власноруч виготовляє техніку для збирання та переробки врожаю.

Елеваторні комплекси ТОВ СП «НІБУЛОН» перетнули позначку в 1 млн т прийнятого збіжжя нового врожаю.

Українських аграріїв, фермерів, студентів і агроконсультантів запрошують на безкоштовний онлайн-курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації». Програма поєднує передові технології, світовий досвід і готові практичні рішення для зростання ефективності господарства.

Аграрії через дефіцит ліквідності дедалі частіше звертаються до банків за кредитами під заставу зерна, однак вимоги до його зберігання ускладнюють доступ до такого фінансування.

До 2022 року українська елеваторна інфраструктура значною мірою була побудована навколо експортної моделі: великі обсяги зерна концентрувалися в потужних комплексах і прямували до південних портів. Повномасштабна війна змінила цю логіку — зернові потоки стали менш передбачуваними, зросло значення західних областей, альтернативних експортних маршрутів та енергетичної автономності.

Виробничо-складський комплекс для зберігання та обробки зернових у с. Гнилиці Тернопільської області виставили на продаж.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Кліматичні зміни, воєнні ризики, високі ціни на ЗЗР, добрива, пальне та логістику змушують аграріїв змінювати підходи до ведення господарства та впроваджувати у виробництво інноваційні технології. Це дозволяє оптимізувати витрати та бути ефективними й конкурентоспроможними на ринку.