Мобілізація працівників, відключення електрики і залишена в полі кукурудза — це ті труднощі, які сьогодні значно впливають на роботу елеватора.
Про це розповів очільник підрозділу елеваторів ГК «Нива Переяславщини» Олександр Борисенко.
Елеваторні потужності ГК «Нива Переяславщини» складають 173 тис. т збіжжя. Частина площ дісталася від Переяславського ЕКХП, решта — то вже надбання «Ниви». Три перших елеватори, кілька напільних складів та сушарки збудовані до 2017 року. Добротні, добре вентильовані автоматизовані приміщення, але час висуває нові умови, тому згодом вони потребуватимуть істотної реконструкції. Решта елеваторів та сушарок збудовані пізніше і повністю комп’ютеризовані.
«Сьогодні працювати — саме задоволення. Від моменту вивантаження зерна і до його надходження на комбікормовий завод — усе на екрані комп’ютера. Тут відстежується температура, наповненість силосів-банок, рух зерна. Зерно — то живий організм, воно дихає, набирає чи віддає вологу, переміщається, тому потребує постійної уваги. З таким новітнім обладнанням, сучасними імпортними сушарками доглядати його нескладно, однак цей рік став справжнім випробуванням для підприємства. Трьох наших молодих і обізнаних працівників було мобілізовано, а щоб навчити елеваторника, має минути сезон сушіння, цілий рік», — зазначає Олександр Борисенко.
Він додає, що жнива-2022 були такі ж неоднозначні, як і весь рік. Кукурудза досі ще не зібрана. Аграрії буквально виривають у погоди по кілька тонн на добу.
І найголовніше — постійні відключення світла. Завдяки співпраці з енергетиками та розумінню, що елеватор — об’єкт критичної інфраструктури, на підприємстві знають, коли будуть відключення. Щоб складна техніка не зупинилася під час роботи, зупиняють її перед відключенням та переходять на живлення від генераторів.
«Тому доводиться і посеред ночі телефонувати кожному з операторів із попередженням про відключення. Але до умов пристосувались, шкода, що кожна зернина через подорожчання електроенергії справді стає золотою. Але тримаємось: виручає величезний досвід, професіоналізм працівників і розуміння того, що ми годуємо людей, і ще процес безперервний», — зазначає Олександр Борисенко.