Аграрії через дефіцит ліквідності дедалі частіше звертаються до банків за кредитами під заставу зерна, однак вимоги до його зберігання ускладнюють доступ до такого фінансування.
Про це заявили учасники круглого столу «Фінансового клубу».
Як зазначив заступник міністра аграрної політики та продовольства Віталій Головня, держава розширила можливості кредитування під заставу зерна: обсяг покриття збільшено з 0,4 до 0,75.
«Аграрії закредитовані деякі, і щоб брати нові, в них уже немає застави, а зерно — все-таки тверда застава. Хочу подякувати державним банкам, які показали приклад і почали видавати такі кредити під заставу зерна», — сказав він.
Але є обмеження щодо зберігання, зауважили експерти.
«Немає можливості брати зерно на власному елеваторі, оскільки потім воно не буде враховуватись у розрахунку резервів банків. Це дуже-дуже важливий фактор. Це постанова Нацбанку, яка розраховує на резервування», — пояснив директор департаменту по роботі з підприємствами агропромислового комплексу та операторів ринку нафтопродуктів банку «Південний» Семен Синяков.
За словами Віталія Головні, вимога щодо стороннього елеватора особливо ускладнює доступ до фінансування для МСБ. Він додав, що можна передбачити вимоги до сертифікації або реєстрації складів, щоб фермери могли використовувати власні потужності без необхідності двічі переміщувати зерно.
На думку банкірів, ринок потребує прозорого механізму обліку зерна. Для цього необхідно розвивати цифрові сервіси та інфраструктуру контролю за заставним зерном.
Водночас директор департаменту кредитних продуктів малого бізнесу ПУМБ Роман Клименко вважає заставу лише частиною проблеми аграрного кредитування.
«Ніякі застави товарів обігу не перекриють репутаційних ризиків», — зазначив він.
І додав, що сама наявність застави не вирішує проблеми кредитування, якщо позичальник має слабку кредитну історію або його бізнес-модель не дозволяє обслуговувати борг.
«Зараз узагалі не питання, чи вони заробляють, зараз питання в ліквідності, в тому, як у них формуються грошові потоки», — підсумував він.

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

До 2022 року українська елеваторна інфраструктура значною мірою була побудована навколо експортної моделі: великі обсяги зерна концентрувалися в потужних комплексах і прямували до південних портів. Повномасштабна війна змінила цю логіку — зернові потоки стали менш передбачуваними, зросло значення західних областей, альтернативних експортних маршрутів та енергетичної автономності.

Понад 7,5 тис. агропідприємств України поточного року залучили 51,92 млрд грн за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%.

Сертифікований елеваторний комплекс із потужністю підлогового зберігання до 10 тис. т виставили на продаж у Полтавській області.

Представники мікро-, малого та середнього бізнесу (ММСП) України з початку використання інструменту державних гарантій на портфельній основі з грудня 2020 року залучили 58 534 кредити на загальну суму 212,4 млрд грн.

Представники мікро-, малого та середнього бізнесу за минулий тиждень у межах держпрограми «Доступні кредити 5-7-9%» отримали 521 пільговий кредит на загальну суму 1,8 млрд грн.

Український фермер може мати землю, техніку, досвід і перспективний урожай — але не мати достатньо коштів для своєчасного придбання насіння, добрив, пального чи засобів захисту рослин. Саме в цей момент навіть сильне господарство впирається у фінансову стелю.

«Агропросперіс Банку» присвоєно найвищий довгостроковий кредитний рейтинг uaAAA за національною шкалою.

Державна програма «5-7-9%» сьогодні залишається основним інструментом для кредитування агроринку, й аграрії є основними користувачами цього фінансового інструменту. Наразі в роботі Мінекономіки знаходиться ще два сегменти фінансування, які дозволять спростити доступ до кредитування для аграрного бізнесу.

Інвестиційні настрої у агробізнесу різні. Виробники розділилися на тих, хто чекає, коли закінчиться війна, і тих, хто розвивається зараз із думкою про те, що після війни вони будуть на роки попереду.

Кабінет Міністрів України вніс зміни до порядків ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.