Загальна сума прямих збитків, завданих інфраструктурі України внаслідок повномасштабного вторгнення росії, сягнула майже $170 млрд. Порівняно з початком 2024 року ця цифра зросла на $12,6 млрд, що є наслідком подальших руйнувань через ракетні атаки та бойові дії.
Найбільших втрат зазнали житловий фонд, транспортна інфраструктура та енергетика, говориться у звіті Київської школи економіки (KSE), створеному спільно з Міністерством розвитку громад та територій України і Міністерством економіки України та у співпраці з іншими профільними міністерствами та Національним банком України.
Житловий сектор залишається найбільш постраждалим — прямі збитки оцінюються у $60 млрд. Станом на листопад 2024 року пошкоджено або зруйновано 236 тисяч житлових будівель, з яких 209 тисяч — приватні будинки, 27 тисяч — багатоквартирні, а ще 600 — гуртожитки. У регіональному розрізі найбільших руйнувань зазнали Донецька, Харківська, Луганська, Київська, Чернігівська та Херсонська області.
Значних втрат зазнала транспортна інфраструктура — $38,5 млрд. Пошкоджено та зруйновано понад 26 тисяч кілометрів автомобільних доріг, що оцінюється у $28,3 млрд. Втрати залізничного транспорту становлять $4,3 млрд, інфраструктури портів — $0,85 млрд, авіаційної галузі — $2 млрд. Прямі втрати приватного легкового транспорту оцінюються у $2,2 млрд — знищено або пошкоджено 260 тисяч автомобілів.
Енергетичний сектор України втратив $14,6 млрд. Унаслідок атак було повністю зруйновано Каховську та Дніпровську ГЕС, Трипільську та Зміївську ТЕС, пошкоджено або зруйновано значну інших генеруючих потужностей, а також високовольтних підстанцій та об’єктів нафтогазової інфраструктури.
Промисловість, будівництво та сектор послуг зазнали збитків на $14,4 млрд. Підприємства втратили обладнання, виробничі площі та логістичні потужності. Станом на листопад 2024 року зруйновано або серйозно пошкоджено майже пів тисячі великих і середніх приватних, а також державних підприємств.
Агропромисловий комплекс також зазнав значних руйнувань — збитки становлять $10,3 млрд. Втрачено понад 130 тис. одиниць сільськогосподарської техніки, знищено або пошкоджено 4 млн т зерносховищ та 16 тис. га багаторічних культур. Значних втрат зазнав і лісовий фонд — через бойові дії та пожежі пошкоджено 298 тис. га лісів, втрати оцінюються у $4,5 млрд.
Втрати освітньої інфраструктури оцінюються у $7,3 млрд. За період повномасштабного вторгнення пошкоджено або зруйновано понад 4 тисячі закладів освіти, зокрема 229 шкіл, 110 дитячих садків і 97 університетів.
Охорона здоров’я втратила $4,3 млрд. Під удари потрапили лікарні, поліклініки та інші медичні заклади. Загалом пошкоджено 1 554 медичні об’єкти, зокрема 515 лікарень та 465 амбулаторій.
Культурна спадщина, спортивні та туристичні об’єкти зазнали руйнувань на суму $4 млрд. Постраждали 3 921 об’єкт культури, 399 релігійних споруд, 343 спортивні комплекси.
Сектор житлово-комунального господарства втратив $3,5 млрд. Значних руйнувань зазнали 925 котелень, 214 центральних теплових пунктів, понад 354 км тепломереж.
Цифрова інфраструктура та телекомунікаційний сектор зазнали прямих збитків на $1,2 млрд. Пошкоджено інтернет-мережі, мобільні радіомережі та магістральні лінії зв’язку. На деокупованих територіях руйнування мереж подекуди сягало 100%, знищено тисячі базових станцій мобільного зв’язку.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Сільгоспвиробники активно подають через Державний аграрний реєстр (ДАР) заявки для визначення підприємств агропромислового комплексу критично важливими.

Кабінет Міністрів УКраїни ухвалив постанову, яка дозволить підприємствам, що постраждали від російських атак, зберігати митні спрощення та статус авторизованого економічного оператора.

Торгове судно під прапором Коморських островів сьогодні, 23 жовтня, було атаковано у Чорному морі за 13 морських миль від румунського порту Констанца.

Україна, Велика Британія та Латвія посилюють співпрацю для протидії незаконному вивезенню українського зерна з тимчасово окупованих територій.

Для агробізнесу у прифронтових регіонах використання приватних земель для будівництва та утримання фортифікаційних споруд уже є практичною проблемою. Підприємство може мати належно оформлену власність або оренду, провести посівну, понести витрати на обробіток землі, але фактично втратити можливість користуватися всією ділянкою або її частиною.

Площа земель сільгосппризначення, щодо яких було укладено договори купівлі-продажу, у третьому кварталі 2026 року склала 43,7 тис. га, що на 18% менше порівняно з попереднім кварталом і на 15% менше показника аналогічного періоду минулого року.

Українські суб’єкти господарювання отримали можливість повідомляти Державну податкову службу (ДПС) про майно та товари, втрачені або пошкоджені внаслідок збройної агресії рф, через Електронний кабінет платника.

Дві молочні ферми на Вінниччині за останній місяць повністю продали поголів'я чисельністю по 500–600 корів через збитковість виробництва.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

12,4 млн українців (включно з неповнолітніми) самостійно вирощують картоплю для власного споживання.