На Закарпатті працює одна з найстаріших пекарень України

Про це розповів голова правління Мукачівської райспоживспілки Іван Рубіш, повідомляє Укрінформ.

«Не можу вам впевнено сказати, чи справді наша Коропецька пекарня найстаріша в Україні, але те, що вона є однією із найстаріших на Закарпатті, — це точно. Заснував її директор хлібокомбінату Мукачівської райспоживспілки ще наприкінці 50-х років — він запросив білоруського майстра, який збудував нашу піч. З того часу ми підтримуємо її роботу, як і рецептуру «Коропецького» хліба», — розповідає Іван Рубіш.

N.B. #ІндексАПК. Закарпатська область

За його словами, пекарня розташована в одній із найстаріших кооперативних будівель, якій понад 100 років.

«Головна її родзинка — це жарова піч, що працює на дровах. Її мурували пічники з Білорусі. Кілька років тому ми хотіли її скопіювати, аби мати змогу випікати «Коропецький» хліб і в інших наших пекарнях, тому що попит на нього наразі більший за пропозицію, і піч постійно завантажена на 100%. Збереглися ескізи печі, але секрет майстрів не зберігся. Печі за їхніми ескізами ми збудували, вони працюють, але хліб виходить не такий», — зазначає Іван Рубіш.

Він стверджує, що незважаючи на дійсно дуже широку пропозицію на ринку, попит на «Коропецький» хліб не меншає.

«Секрет у тому, що це хліб ручної роботи на дровах. Але не тільки. Це — хліб довгої роботи. Зараз є рецепти та технології, коли від замішування до випікання тіста проходить менше години. Наш хліб мусить вибродити, підійти, і тільки тоді його саджають у піч. Ну і піч особлива», — розповідає Іван Рубіш.

Для випічки «Коропецького» хліба використовують борошно тільки вищого чи першого сортів, додають лише воду, сіль, дріжджі, цукор, маргарин. Хліб замішують на натуральній заквасці. Також дотримуються технологічних процесів приготування тіста — перед випічкою тісто підходить у дерев’яних лотках, його встеляють, як у давнину, мішковиною.

Дуже відповідально ставляться до напалювання печі — цей процес триває протягом чітко визначеного часу. Топлять піч не абиякими, а лише буковими чи грабовими дровами: інакше належного жару не отримати. Після кількагодинного нагрівання з печі вигортають весь жар і на спеціальній лопаті завантажують подовий хліб.

«Наші пекарі постійно отримують відзнаки в професійній галузі, хліб наш також знають. Біля нас зупиняються і місцеві жителі, і туристи, в минулі роки це були автобуси з великими групами — цьогоріч пандемія наклалася на загальну картину, тому великих автобусів немає. Також водії-далекобійники часто закуповуються хлібом», — розповідає Іван Рубіш.

У пекарні працюють переважно жінки — три бригади, які печуть почергово. Хліб печуть уночі, вранці здають зміну.

Іван Рубіш зазначає, що вся продукція пекарні випускається з дотриманням державних стандартів. Окрім хлібобулочних виробів, магазин торгує гарячою випічкою, виготовленою у жаровій шафі з напівфабрикатів із листкового тіста з ягідною, фруктовою начинкою. Щодня пекарня реалізує продукції на суму не менше 3 тис. грн. Загальний щомісячний обсяг продажів крамниці площею 60 м² забезпечує рентабельну торгівлю. Зі слів Івана Рубіша, ринок вимагає збільшення продукції, але в Коропецькій пекарні не хочуть «роздувати» асортимент, адже це позначиться на якості продукції.