Дослідники з іспанського Університету Мурсії на чолі з Пако Кальво взялися за нове вичення «нейробіології рослин». Їхньою метою є пошук чіткої відповіді на досі відкрите питання: чи є рослини свідомими?
Про це повідомляє Futurism.
Відзначається, що це дуже ефемерна й суперечлива спроба, оскільки наука й досі не має конкретного способу вивчення чи навіть визначення свідомості. Проте експерименти Пако Кальво все одно є цікавими.
Давно відомо, що рослини здатні до спілкування одне з одним, реакцій та різноманітних «трюків», що допомагають їм виживати в природі. Проте неясно, чи це реальна їхня воля, чи це пасивні й несвідомі реакції, вироблені тисячоліттями еволюції.
«Ми знаємо, що рослини знають про навколишнє середовище, себе та одне одного. Ми не знаємо, чи вони при свідомості», — каже професорка рослинництва з Університету Вашингтона Елізабет Ван Волкенбург.
Кальво з колегами розробили перелік факторів для аналізу й вимірювання наявності в поведінці рослини явища волі або принаймні пізнання.
Згідно з цим списком вчені вважають, що, можливо, знайшли приклад, де рослина відповідає вимогам. Це — квасоля.
Коли квасоля піднімається, вона справді виглядає так, ніби шукає найкраще місце. Вона простягається широкими, «скануючими» рухами, коли вирішує, де оселитися, і коли все-таки чіпляється за якийсь виступ, у її пагонах з'являється сплеск внутрішніх електричних сигналів. Комбінація цих факторів може сигналізувати про базову когнітивну функцію, кажуть дослідники, і навіть більше — бути доказом того, що рослини мають суб’єктивний досвід.

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

Український фермер може мати землю, техніку, досвід і перспективний урожай — але не мати достатньо коштів для своєчасного придбання насіння, добрив, пального чи засобів захисту рослин. Саме в цей момент навіть сильне господарство впирається у фінансову стелю.

Європейська комісія впроваджує новий стратегічний підхід до досліджень та інновацій для підвищення конкурентоспроможності, стійкості та сталості сільського та лісового господарства, а також сільських територій і продовольчих систем.

Квасоля залишається однією з перспективних нішевих культур для українських виробників, однак навколо її вирощування досі існує чимало міфів — від потреби в азотних добривах до стійкості до спеки, заморозків і хвороб.

Британські вчені вперше успішно відредагували геном мокреців роду Culicoides — кровосисних комах, які переносять віруси, що спричиняють захворювання у великої рогатої худоби.

У Великій Британії дослідники вирощують пак-чой і салат на глибині понад 1 км під землею. Експеримент проводять у науковому центрі шахти Boulby у Північному Йоркширі, щоб з'ясувати, чи можна використовувати занедбані шахти для вирощування продовольства.

Роботодавці та наймані працівники по-різному оцінюють зміни на ринку праці України. Перші частіше говорять про підвищення оплати праці, тоді як понад половина працівників не зафіксували змін у своїх доходах.

Крафтове виробництво сьогодні в Україні має великі перспективи та відіграє важливу роль у розвитку економіки. Це можливість не лише створити та популяризувати український бренд, а й надати робочі місця в громаді, де розташоване виробництво. Нині крафтовий бізнес набуває дедалі більшої популярності та перетворюється з домашньої на професійну сучасну інноваційну галузь, яку дуже важливо розвивати та підтримувати.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

В Україні упродовж останніх трьох років суттєво змінюється структура насіннєвих посівів окремих культур.

Федеральне статистичне управління Німеччини прогнозує значне збільшення площ під зернобобовими культурами у 2026 році.