Дослідники з іспанського Університету Мурсії на чолі з Пако Кальво взялися за нове вичення «нейробіології рослин». Їхньою метою є пошук чіткої відповіді на досі відкрите питання: чи є рослини свідомими?
Про це повідомляє Futurism.
Відзначається, що це дуже ефемерна й суперечлива спроба, оскільки наука й досі не має конкретного способу вивчення чи навіть визначення свідомості. Проте експерименти Пако Кальво все одно є цікавими.
Давно відомо, що рослини здатні до спілкування одне з одним, реакцій та різноманітних «трюків», що допомагають їм виживати в природі. Проте неясно, чи це реальна їхня воля, чи це пасивні й несвідомі реакції, вироблені тисячоліттями еволюції.
«Ми знаємо, що рослини знають про навколишнє середовище, себе та одне одного. Ми не знаємо, чи вони при свідомості», — каже професорка рослинництва з Університету Вашингтона Елізабет Ван Волкенбург.
Кальво з колегами розробили перелік факторів для аналізу й вимірювання наявності в поведінці рослини явища волі або принаймні пізнання.
Згідно з цим списком вчені вважають, що, можливо, знайшли приклад, де рослина відповідає вимогам. Це — квасоля.
Коли квасоля піднімається, вона справді виглядає так, ніби шукає найкраще місце. Вона простягається широкими, «скануючими» рухами, коли вирішує, де оселитися, і коли все-таки чіпляється за якийсь виступ, у її пагонах з'являється сплеск внутрішніх електричних сигналів. Комбінація цих факторів може сигналізувати про базову когнітивну функцію, кажуть дослідники, і навіть більше — бути доказом того, що рослини мають суб’єктивний досвід.

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Роботодавці та наймані працівники по-різному оцінюють зміни на ринку праці України. Перші частіше говорять про підвищення оплати праці, тоді як понад половина працівників не зафіксували змін у своїх доходах.

Крафтове виробництво сьогодні в Україні має великі перспективи та відіграє важливу роль у розвитку економіки. Це можливість не лише створити та популяризувати український бренд, а й надати робочі місця в громаді, де розташоване виробництво. Нині крафтовий бізнес набуває дедалі більшої популярності та перетворюється з домашньої на професійну сучасну інноваційну галузь, яку дуже важливо розвивати та підтримувати.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Науковці НУБіП України дослідили основні препарати та їхні діючі речовини (д.р.) і визначили, що під час євроінтеграції найбільшого впливу зазнають інсектициди, майже 57% яких доведеться зняти з обігу, фунгіцидів — 35,3%, гербіцидів — 35,5%, інших д.р. — майже 41%. Загалом забороні підлягають 40,2% д.р.

Світове виробництво кави залишається залежним від широкого використання пестицидів, значна частина яких заборонена в Європейському Союзі через ризики для здоров'я людини та довкілля.

Після посилення критеріїв визначення критично важливих підприємств в аграрній сфері кількість компаній, які потенційно можуть претендувати на цей статус, може скоротитися майже на 44%.

Науковці Італії проводять експерименти з озимим висівом цукрового буряку, намагаючись адаптувати культуру до нових кліматичних умов Середземномор’я.

В Україні упродовж останніх трьох років суттєво змінюється структура насіннєвих посівів окремих культур.

Федеральне статистичне управління Німеччини прогнозує значне збільшення площ під зернобобовими культурами у 2026 році.

Агрохолдинг HarvEast, який обробляє землі на Київщині, у 2026 році відводить 100 га під цукровий буряк.