Про це повідомляє асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).
В останні роки, як відмічають експерти асоціації, виробництво гречки в Україні характеризувалося різкими коливаннями у межах 140-180 тис. т, що було зумовлено передусім ціною на культуру. Внутрішнє споживання цієї зернової становить 130-140 тис. т. І хоча цього року виробники зібрали 190 тис. т зернової, що на 36% більше, ніж торік, проте Україна була нетто-імпортером гречки і за 10 місяців 2016 р. завезла 3,6 тис т зернової на суму $1,8 млн.
«Стабілізувати ситуацію на ринку гречки може розширення ринків збуту», — вважають в УКАБ.
Зокрема, експорт допоможе зняти залишки зернової на внутрішньому ринку і стане додатковим фактором становлення конкурентного рівня цін для виробника. Перспективним у цьому напрямку є країни Європейського союзу, які щорічно імпортують біля 50 тис. т гречки (30% українського виробництва). При цьому європейський ринок традиційно є більш преміальним, ніж вітчизняний.
Для довідки: в 2016 р. Україна зібрала гречку з 150 тис. га, урожай склав 192 тис. т.

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) звернулася до Президента та прем'єр-міністра України з пропозицією щодо відновлення державних гарантій компенсації шкоди судновласникам задля стабілізації морського експорту.

У червні та липні поточного року Україна відкрила 1 і 6 кластери ЄС («Основи процесу вступу до ЄС» і «Зовнішні відносини»), 2-5 кластери відкриються впродовж найближчих місяців, юридично для цього немає жодних перепон. Наразі у ЄС міркують над певними політичними аспектами, зокрема, є два чинники: стандарти виробництва (це вимоги щодо безпечності продукції та інші, які впливають на виробництво) та власне сільськогосподарська політика (бюджет на субсидії).

АТ «Укрзалізниця» з 1 жовтня 2026 року фактично повністю обмежить доступ приватного вагонного парку до візків 1435 мм.

Сільгоспвиробники України станом на 14 вересня обмолотили 8,66 млн га основних сільськогосподарських культур, або 43,5% прогнозованих площ.

Стійкість українського агросектору стала взірцем для європейських партнерів, оскільки вона базується на безпрецедентній адаптивності до змін і гнучкості у прийнятті рішень.

Гречка у 2026 році залишається однією з найменш рентабельних сільськогосподарських культур. Натомість найбільшу прибутковість аграріям забезпечують овочі, кукурудза та соя.

На ринку круп’яних культур спостерігається суттєве зниження виробництва, що тягне за собою зростання цін на соціальні крупи.

Українські аграрії зменшують посівні площі під основними круп’яними культурами через низку причин. Зокрема, ячменю менше на полях через вплив погоди, яка призвела до загибелі посівів. Натомість площі під горохом зростають, однак їх на 20 тис. га менше, ніж торік.

Ринок продовжує перебувати під впливом високих витрат на виробництво, переробку, енергоносії, логістику та оплату праці. Крім того, пропозиція української сировини залишається обмеженою, тоді як споживчий попит є стабільним. Тож у серпні подорожчання очікується для більшості видів круп, однак найбільше зростання може продемонструвати саме гречка.

Собівартість гречки становить не більше 12-15 грн/кг, а ціна крупи в магазинах повинна бути не більше 35 грн/кг. Тоді всі її купуватимуть, і настане стабільність.