ро це повідомляють в інформаційному центрі «Інфо-Шувар» із посиланням на дані власного моніторингу цін на гуртових ринках України.
Як зазначається, після останнього стрибка цін, який відбувся в перший тиждень травня, вартість найбільш популярних сортів яблук в Україні стала вищою, в середньому на 50-80%, а вартість деяких сортів зросла майже вдвічі.
Станом на 7 травня 2019 року, на найбільшому в Західній Україні гуртовому ринку «Шувар» сорт Голден пропонується по 10-14 грн/кг (0,34-0,47 €/кг), ціни на сорти Айдаред та Ліголь становлять 7,5-8 грн/кг (0,25-0,27 €/кг) та 10-14 грн/кг (0,34-0,47 €/кг), відповідно. Вартість сорту Дексота доходить до 8-10 грн/кг (0,27-0,34 €/кг).
Експерти нагадали, що в цьому сезоні ціни на яблуко залишалися на стабільно низькому рівні протягом всього періоду зберігання. Перше незначне подорожчання було зафіксоване лише в березні, але й після цього, вартість яблука залишалася в 2-2,5 рази нижчою, ніж рік тому.
Фахівці вважають, що поточне зростання ціни пов’язане із скороченням пропозиції яблука у вітчизняних сховищах. Більшість фермерів не сподівалися на будь-які зміни до кінця сезону, тому, позбулися більшості врожаю ще в першій його половині. Значний обсяг виробники вимушені були продати до кінця квітня, через проблеми із якістю яблука - через пришвидшене цвітіння та визрівання, потенціал зберігання був відносно низьким.
«Поточна ситуація дуже схожа на сценарій сезону 2016/2017 року. Тоді яблука теж були досить дешевими аж до другої половини квітня, потім ціни почали швидко зростати і до кінця червня піднялися в 1,5 рази до 15-18 грн/кг (0,5-0,6 €/кг). Але, навесні 2017 року ми активно імпортувати яблуко із Польщі, сьогодні ж польське яблуко коштує дорожче, ніж в українське. Це свідчить на користь підтримки цін на якісну українську продукцію на внутрішньому ринку і це чи не перша гарна новина для українських виробників у цьому сезоні», - розповідає керівник департаменту «Аналітика» ОРСП «Шувар» Тетяна Гетьман.
Також, в «Інфо-Шувар» повідомляють про затримку визрівання ранньої суниці в господарствах України, і, хоча, ціни на першу ягоду є майже співставні із цінами минулого року, пропозиція, поки що, обмежена і це теж може підтримати ціни на вітчизняне яблуко.

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

Гуцульська крафтового броварня «Ципа», яка знаходиться в селі Кваси на Закарпатті, оголосила про прийом яблук від населення.

Три гектари яблуневого саду з 13 сортами фруктових дерев облаштували у Глухові на Сумщині. Його заклали у 2013 році як навчально-виробничу базу для студентів Глухівського агротехнічного фахового коледжу Сумського аграрного університету.

Садівники Полтавщини 2026 року планують зібрати близько 48 тис. т яблук, це на 20% більше, ніж минулоріч. Збирати плоди у регіоні почали на початку вересня і завершать у жовтні.

Угорщина цього року може зібрати найменший за останні 50 років урожай яблук. На врожайність негативно вплинули весняні заморозки, посуха та високі літні температури.

Дешевих овочів та фруктів 2026 року в Україні очікувати не варто.

Дані за жовтень демонструють складну, але прогнозовану ситуацію у грошово-кредитній політиці, торгівлі, фіскальному секторі й агросфері з відчутними наслідками для макроекономічної стабільності.

Рівень збору фруктів у сезоні-2025 становить близько 60% проти довоєнного періоду, а фруктосховища завантажені на 50% від довоєнних обсягів.

Сьогодні, 11 лютого, розпочала роботу найбільша міжнародна виставка органічних продуктів BIOFACH, що традиційно проходить у Нюрнберзі (Німеччина). Виставка триватиме до 14 лютого.

Аграрії Львівщини завершили збирання озимого ячменю, площі якого у сільськогосподарських підприємствах складали 14,8 тис. га. Це 16,5% площ у сегменті озимих зернових культур.

Після лютого 2022 року овочевий ринок України скоротився на третину — це стосується і виробничих площ, і насіння. Адже основні овочеві підприємства розташовані на півдні, зокрема в Херсонській та Запорізькій областях. Після підриву дамби Каховської ГЕС Херсонщина втратила понад 20 тис. га сільгоспземель, на яких було зосереджене українське овочівництво.