Дані за жовтень демонструють складну, але прогнозовану ситуацію у грошово-кредитній політиці, торгівлі, фіскальному секторі й агросфері з відчутними наслідками для макроекономічної стабільності.
На щомісячному вебінарі ЦЕС «Яким буде врожай і як це вплине на економіку?» аналітики поділилися поточною ситуацією, яка дозволяє краще зрозуміти контекст цифр і прогнозів.
Інфляція у жовтні сповільнилася до 10,9% рік до року, що трохи нижче вересневого показника, але досі перевищує межу 10%. Основним драйвером сповільнення стало значне падіння цін на овочі, яке поглибилося з –16% у вересні до –21,5% у жовтні. Ціни на фрукти зросли на 22%, що теж менше за вересневий показник +30%.
«Наприклад, у вересні овочі подешевшали на 16% рік до року, а у жовтні — аж на 21,5%. Ціни на фрукти зросли на 22%, однак це зростання суттєво сповільнилося, оскільки попереднього місяця воно перевищувало 30%», — зауважив молодший економіст ЦЕС Єлеазар Левченко.
Базова інфляція, що відображає фундаментальний ціновий тиск, продовжила знижуватися — до 10,2%. З початку року ціни зросли на 7%, а місячна інфляція у жовтні склала майже 1%, що частково обумовлено сезонним прискоренням наприкінці року.
«І хоча ми спостерігаємо тренд уповільнення вже п’ятий місяць поспіль, інфляція досі лишається вищою за психологічну межу в 10%», — додав Єлеазар Левченко.
Жовтневі доходи державного бюджету — найнижчі за останні чотири місяці: 142 млрд грн, –3% до вересня.
Падіння надходжень від податку на прибуток р/р і м/м, але перевиконання плану на 24% — завдяки агросектору.
«У жовтні активізувалися платежі з агросектору на тлі збору врожаю — це й дозволило перевиконати план», — пояснив економіст ЦЕС Максим Самойлюк.
Загальний індекс сільського господарства скоротився на 12,4% за січень – жовтень 2025 року.
«Це трохи менше падіння, ніж було зафіксовано у січні – вересні, де воно становило 14%», — уточнила старша економістка ЦЕС Наталія Колесніченко.
Зібрано лише 62% площ кукурудзи проти 88% торік. Урожай зернових і бобових прогнозується на рівні 60 млн т, НБУ очікує до 61 млн т, Мінекономіки — 50 млн т. Пшениці прогнозується майже 23 млн т, по олійних культурах показники будуть гіршими через посуху та зменшення площ.
«Цьогоріч гірше з ріпаком і соняшником. Але кукурудзи, навпаки, очікується більше, ніж торік — до 32 млн т», — додала Наталія Колесніченко.
Єлизавета Котенко, AgroPortal.ua

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

На Івано-Франківщині зібрали 72% запланованих площ зернових і зернобобових культур. Аграрії намолотили 579 тис. т зерна із середньою врожайністю 56,1 ц/га.

Учасники AgroFoodSummit, який наприкінці вересня відбувся у Мерсіні (Туреччина) за організації Української бобово-соєвої асоціації, відвідали найбільшого експортера та переробника бобових культур - компанію Arbel. Відвідувачі побачили як створюється продукція: від сировини через переробку та підготовку до відправлення на міжнародні ринки.

Компанія Dragon Capital прогнозує 2 роки падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) України.

Фермер із Лукашівки Григорій Ткаченко, який усе життя займається вирощуванням картоплі на Чернігівщині, називає цьогорічний урожай посереднім.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) прогнозує зниження світового виробництва зернових у 2026 році на 2,1% — до 2,979 млрд т.

В умовах воєнного стану, коли перебої з енергопостачанням загрожують безперервності виробництва, біогаз може стати для тваринницьких і птахівничих підприємств додатковим джерелом електроенергії та тепла.

Наприкінці вересня Українсько бобово-соєва асоціація (УБСА) зібрала представників агробізнесу та міжнародної торгівлі з 30 країн світу у Мерсіні в Туреччинні на AgroFoodSummit 2026.

Середня зарплата штатного працівника сільського, лісового та рибного господарства України у серпні 2026 року становила 29 541 грн. Порівняно з липнем показник зріс на 96 грн, або 0,3%.

Україна і безпосередньо український агросектор виглядають великими для Євросоюзу, але Україна може принести багато чого хорошого в ЄС.

Земля Бранденбург (Німеччина) з 2028 року втратить близько €85 млн фінансування ЄС, якщо Європейська комісія в односторонньому порядку реалізує свої плани щодо скорочення аграрних компенсаційних виплат.