Таку думку в коментарі журналу «Садівництво по-українськи» висловив керівник ФГ «Прайм Фрут» Петро Далаков, пише AgroTimes.
Він зазначив, що підприємство 6 років вирощує в Одеській області мигдаль італійських сортів.
«У випробувальних насадженнях маємо три самозапильні італійські сорти солодкого мигдалю: Белона, Антонета та третій, точна назва якого нам невідома, — розповів він. — Спостерігаємо їх вже 6 років. Сортам властиві пізні терміни цвітіння, яке в умовах нашого господарства (Татарбунарський район) настає наприкінці квітня.
Навесні 2020 року дерева сорту Антонета під час цвітіння витримали приморозок –6 °C та зав«язали урожай, що згодом успішно дозрів».
Петро Далаков зазначив, що господарство виготовило для себе садивний матеріал на карликовій підщепі Rootpac 20 і планує закласти інтенсивний сад з компактними кронами. Їхній урожай можна збирати виноградозбиральним комбайном.
Також у «Прайм Фрут» збираються виготовити для себе й саджанці мигдалю на підщепах GF–677, маньчжурському персику та Cadaman, щоб порівнювати ефективність плодоношення сортів.
Очікують, що на карликовій підщепі Rootpac 20 закладений восени сад дасть перші плоди вже восени наступного року.
«За перспективністю мигдаль можна порівняти з такою популярною нині культурою, як фундук, проте в умовах Півдня мигдаль буде ефективнішим, адже він стійкіший до посухи, також і повітряної», — вважає Петро Далаков.

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

У США відновлюють вирощування старовинних сортів яблук, частина яких майже зникла з комерційних садів. Якщо на початку XX століття в країні було відомо близько 14 тис. сортів, вирощуваних протягом попереднього століття, то нині понад 60% виробництва припадає на п’ять різновидів: Gala, Red Delicious, Honeycrisp, Granny Smith і Fuji.

Одними з найдорожчих рослинних олій у виробництві є амарантова та олія з кедрового горіха.

Уже 25 років на Івано-Франківщині продовжує свою діяльність сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Чиста флора». Заснувала його родина Стовп’юків, об’єднавши навколо себе однодумців, які люблять природу та все, що в ній росте.

Екстремальні погодні виклики не стали на заваді щедрому урожаю яблук: в окремих регіонах урожайність зросла майже на 20%. Водночас безпекова криза фактично переорієнтувала експорт на західні сухопутні кордони та порти ЄС.

Кліматичні умови та ґрунти Херсонської, Закарпатської, Запорізької, Миколаївської та Одеської областей ідеально підходять для закладання мигдалевих садів у промислових масштабах.

Крафтовий виробник із Києва «Живодар» виготовляє до 3 т олії на рік. Наразі в асортименті бренду 25 видів олій. На них припадає близько 65% усієї продукції. Ще 20% йде на масло гхі. Решта — горіхові пасти, борошно, соуси та інша продукція.

Італійські сорти фундука на Житомирщині зазнали значних втрат через зимові та весняні морози. Урожай на підприємстві «Горіх Полісся» скоротився приблизно на 90%.

На Рівненщині виробники волоського горіха налагодили його переробку на олію холодного віджиму. Нині обсяги виробництва сягають до 700 л готової продукції на рік.

В Україні закладають дедалі менше нових садів волоського горіха. Одна з головних причин — тривалий період повернення вкладених коштів.

За площами та обсягами вирощування волоського горіха у світі лідирує Китай, хоча більшість продукції споживається всередині країни. Далі йдуть США та Туреччина. Україна, за даними FAOSTAT, має відносно невеликі промислові площі.