Українські борошномели все частіше повідомляють про низьку якість пшениці нового врожаю.
Про це повідомляє ІА «АПК-Інформ» з посиланням на гравців ринку.
Так переробники зауважили, що переважно надходять пропозиції зернової з низьким вмістом білка - до 11%, незначна частина - на рівні 11-12% і лише поодинокі пропозиції зернової з вмістом білка на рівні 13%. Деякі переробники прогнозують, що в окремих регіонах країни сумарна частка пшениці 2 і 3 класу в п.р. не перевищить 10% від загального виробництва.
Ситуація, що склалася з якістю пшениці, надає суттєву підтримку цінам. За даними ІА «АПК-Інформ», поточного тижня більшість українських борошномелів продовжували поступово підвищувати закупівельні ціни на продовольчу пшеницю. Так, станом на 23 серпня ціни попиту на пшеницю 2 і 3 класу фіксуються найчастіше в межах 5700-6700 грн/т і 5500-6500 грн/т СРТ відповідно, що вище показників кінця минулого тижня на 100-200 грн/т, проте більшість покупців підвищували найчастіше мінімальні і наближені до них ціни.
Зі свого боку аграрії продовжують стримувати продаж якісної зернової, що надає додаткову підтримку цінам.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Три великі українські млини зазнали атак російських військ за останні два місяці.

Родина Нагорних, переселенців із Києва, облаштувала жорновий млин (із кам’яними жорнами) на Житомирщині в селі Заболоть Радомишльської громади та виробляє борошно. Неподалік села працює невеличка пекарня, яка виготовляє хліб і різні хлібобулочні вироби для локальних кіосків і магазинів, де мають потребу в борошні.

Що відбувається на ринку борошна, як підприємствам працювати з різною за якістю сировиною, які рішення допомагають підтримувати стійкість виробництва під час війни та де шукати нові експортні можливості? Ці питання обговорюватимуть під час сесії «Ринок та технології борошномельно-круп’яного виробництва» на конференції «Зерно і переробка 2026».

В Україні представили «Хліб. Україна. Альманах» — двомовне колекційне видання, присвячене українському хлібу як частині культури, історії та сучасного життя.

Якою буде якість пшениці врожаю-2026? Що відбувається на ринку пшениці та жита і з якою сировинною базою працюватимуть переробники в новому сезоні? Ці питання стануть одними з перших у діловій програмі конференції «Зерно і переробка 2026», яка відбудеться 16–17 вересня у Вінниці.

Підприємство «ДиканькаМлин» завершило черговий етап модернізації у партнерстві зі швейцарською компанією Bühler. На виробництві запустили автоматизовану систему мікродозування, яка забезпечує точне внесення у борошно сухої клейковини, вітамінів та інших мікрокомпонентів.

Після повномасштабного вторгнення росії сім’я Нагорних переїхала з Києва в село Заболоть — на Житомирщину. Тоді не було розуміння, що робити далі. Але давня мрія мати власний млин втілилася в життя на новому місці та знайшла підтримку в громаді.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

Історія черкаської крафтової пекарні «Зерна» розпочалася з особистого захоплення здоровим харчуванням. Як розповів AgroPortal.ua власник пекарні Артем Скоробогатов, поштовхом до створення власного виробництва стали експерименти з раціоном, які свого часу привели його до сироїдіння. Саме тоді він відкрив для себе хліб на житній заквасці, почав вивчати технологію його виготовлення та експериментувати з рецептурами. Згодом це захоплення переросло у власну справу.

GoldExim — сучасне експортно орієнтоване виробництво нішевих культур із Хмельницького, продукцію якого купують від Європи до Азії. Керівник компанії Владислав Балац розповів про етапи розвитку підприємства та роль оптичного сортування у підготовці продукції, якість і безпечність якої задовольнить навіть найбільш вимогливих покупців.