Єгипет імпортував рекордні 5 млн т соєвих бобів у 2025 році, а у 2026-му обсяги закупівель можуть зрости до 5,5–6 млн т.
Про це повідомляє Grain Trade із посиланням на голову відділу птахівництва Торгової палати Єгипту Абдула Азіза Ель Саїда.
За його словами, зростання імпорту зумовлене активним розвитком птахівничої галузі та розширенням потужностей із переробки сої в країні.
Водночас експерт зазначив, що закупівлі соєвих бобів здійснюють приватні компанії, а не державні структури.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Крафтовий виробник із Києва «Живодар», який спеціалізується на виробництві олій, розширив асортимент і запустив перші партії тушкованого м’яса та каш із м’ясом.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Науковці Інституту біологічних досліджень Салка у США випробовують сою з глибшою кореневою системою, яка може підвищити стійкість рослин до посухи та збільшити накопичення вуглецю в ґрунті.

Фрахтові ставки на перевезення костерами з українських дунайських портів зросли через збільшення часу очікування проходження Сулінського каналу. Після закриття через негоду 26 вересня канал відновив роботу 3 жовтня, однак наразі лише для суден, що прямують на вихід.

Єгипет диверсифікує імпорт пшениці та збільшує закупівлі у Франції, Болгарії та Румунії на тлі перебоїв із постачаннями з України та росії.

19–23 жовтня 2026 року відбудеться 5-денний фаховий навчальний тур до Австрії для агрономів, фермерів, керівників агропідприємств та експертів із вирощування не-ГМ бобових культур, які прагнуть зберегти та розширити свої позиції на ринку Європейського Союзу.

Китай визначив ціль довести виробничий потенціал зерна до 725 млн т у межах п'ятирічного плану розвитку сільського господарства на 2026–2030 роки. Основний акцент зроблено на впровадженні сучасних технологій, модернізації агросектору та зміцненні продовольчої безпеки.

На ринку олійних культур зберігається дисбаланс: попит на продукти переробки, зокрема шроти, залишається стабільним, тоді як сегмент олій демонструє слабшу динаміку.

Китай протягом наступного десятиліття планує скоротити залежність від імпорту сої з нинішніх близько 90% до менш ніж 30%, посилюючи продовольчу самодостатність і знижуючи вразливість до зовнішніх торговельних ризиків.