У світі лише приблизно 20% спаржі вживається у свіжому вигляді. Весь інший врожай іде на переробку, в додану вартість.
Про це в коментарі AgroPortal.ua розповів кандидат економічних наук, генеральний директор ТОВ «АВ ЛІХТ» Василь Поліщук.
За його словами, Україна має також заходити в переробку та ще й обов'язково експортувати спаржу.
Переробка — це заморожування, консервація, спеції тощо. Щоб здійснювати переробку в Україні, необхідно збільшувати площі під спаржею в десятки або сотні разів до існуючих на даний час. Окрім цього, для розвитку цього напряму обов'язково має бути допомога держави щодо компенсації вартості садивного матеріалу.
При цьому він зазначає, що ТОВ «АВ ЛІХТ» має партнерські відносини з науково-дослідними інститутами та НААН з метою обміну інформацією щодо розвитку не лише спаржівництва в Україні, а й артишоку та особливої ролі науки у цих галузях, а саме у вирощуванні, зберіганні та переробці.

Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

На ветеранській еко фермі «Фантазія» на Житомирщині розглядають переробку як спосіб не залежати лише від продажу свіжої продукції.

На ветеранській еко фермі «Фантазія» планують створити агротуристичний центр. Однією з локацій буде демонстраційний майданчик, де можна буде показувати вирощування нішевих культур.

На ветеранській еко фермі «Фантазія» на Житомирщині вирощують шафран, спаржу й артишок. Останній, однак, поки вирішили не залишати серед основних культур.

Найближчі плани у ветеранській еко фермі «Фантазія» пов’язані не стільки зі збільшенням площ, скільки з удосконаленням уже створеного господарства. На двох ділянках — 20 і 30 соток — планується облаштувати крапельний полив, замульчувати площі та встановити тепличні комплекси.

Анатолій Собкевич із Житомирщини ще під час військової служби думав, чим займатиметься після повернення до цивільного життя. Хотілося залишитися близько до землі, але водночас не повертатися до традиційного важкого господарювання. У 2025 році фермер заклав перші 20 соток спаржі та 2,5 сотки шафрану. Сьогодні господарство зосереджується на цих двох культурах, випробовує переробку та поступово готується до розвитку агротуристичного напряму.

Сорти артишоку уперше занесли до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні.

Фермерське господарство на Харківщині лише рік тому заклало перші плантації спаржі, однак уже сьогодні активно розвиває виробництво, розширює площі та формує власний ринок збуту.

Президентом Національної академії аграрних наук України (НААН) обраний вчений у галузі рослинництва, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік, заслужений працівник сільського господарства України Ігор Гриник.

Історія «Спаржі Волині» почалася не з бізнес-розрахунку, а майже випадково. Близько десяти років тому подружжя Костюків побачило спаржу в Польщі у знайомого, який вирощував її для себе. Для України це була нова й незвична, але перспективна культура.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) закликає надати аграріям-переселенцям пріоритетний доступ до оренди державних земель, зокрема, які перебувають у користуванні Національної академії аграрних наук України (НААН).