Зерно озимого ячменю має вагоме господарське значення. Воно широко використовується у виробництві круп, так необхідних для Сил оборони, а також у пивоварній промисловості.
Про це в коментарі AgroPortal.ua розповів заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, член-кореспондент НААН Олександр Нечипоренко.
За його словами, важливою є культура і для тваринництва, оскільки вона забезпечує галузь не лише концентрованими кормами, а й високоякісною соломою.
«Зерно ячменю найбільш збалансоване за амінокислотним складом й не поступається основним зерновим культурам. А лізину містить більше, ніж кукурудза, овес, сорго, пшениця чи рис», — констатує науковець.
На думку науковців Інституту аграрної економіки, ячмінь може бути цікавим для аграріїв з низки причин.
1. Відносно висока врожайність. Це пов'язано з тим, що озимий ячмінь встигає використати вологу весни на ранніх стадіях росту, коли інші ярі зернові лише починають розвиватися.
2. Ранній збір. Ячмінь дозріває раніше, ніж більшість інших польових культур, що дає можливість швидше почати збирання врожаю, краще планувати майбутні сівозміни, зменшувати навантаження на техніку під час жнив.
3. Витривалість до зміни умов середовища. Культура є досить стійкою до низьких температур, особливо якщо посів відбувається в оптимальні строки, та добре витримує весняну посуху, що робить її придатною для вирощування у різних кліматичних зонах.
4. Збагачення ґрунту. Ячмінь залишає після себе значну кількість органічних решток, що сприяє покращенню структури ґрунту, зменшенню ерозії, а також підвищує його родючість для наступних культур.
5. Широкий спектр використання. Зерно придатне не лише для виробництва круп і пивоваріння, а й для корму тваринам. Солома широко використовується у тваринництві.
6. Активна конкуренція з бур’янами. Ячмінь рано розпочинає розвиток навесні. Це надає перевагу в боротьбі з бур’янами, які намагаються конкурувати за споживання необхідних для росту ресурсів.
«Отже, завдяки цим характеристикам, озимий ячмінь є для аграріїв цінною культурою, особливо за умов зміни клімату та дедалі більшої обмеженості природних ресурсів», — резюмував Олександр Нечипоренко.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Квасоля залишається однією з перспективних нішевих культур для українських виробників, однак навколо її вирощування досі існує чимало міфів — від потреби в азотних добривах до стійкості до спеки, заморозків і хвороб.

Неоднорідні агрометеорологічні умови спостерігалися упродовж серпня на території України.

Попит на сою в Україні наразі перевищує активність продавців, що підтримує ціни на олійну. На західному кордоні котирування вже почали зростати.

Швейцарія дозволила обмежене вилучення з обов’язкових стратегічних запасів білкових кормів через перебої з постачанням, спричинені надзвичайно низьким рівнем води у Рейні та Дунаї, а також дефіцитом грубих кормів через посуху.

Європейська комісія пропонує продовжити дозвіл на використання неорганічних білкових кормів у виробництві органічної продукції тваринництва ще на 10 років — до 31 грудня 2036 року.

На ринку круп’яних культур спостерігається суттєве зниження виробництва, що тягне за собою зростання цін на соціальні крупи.

Прогноз виробництва зернових і зернобобових культур в Україні у сезоні 2026/27 переглянуто у бік зростання — до 64,3 млн т.

Повні вимоги до маркування харчових продуктів і кормів знову діятимуть в Україні з 1 жовтня 2026 року.

Валовий збір зернових і зернобобових культур 2025 року очікується на рівні 53,4 млн т, що на 5,1% менше за торішні показники.

У 2025 році аграрії продовжать робити ставку на олійні культури, оскільки ті залишаються більш прибутковими порівняно із зерновими.