Засновник гастрономічного стартапу Михайло Штефаньо розповідає, що ідея виникла зі спроби розвивати зелений туризм та дати відвідувачам щось унікальне на згадку про Закарпаття.
«Долина теплиць» має два напрямки роботи — виробництво сухофруктів та консервів.
Сушать все — від овочів, до яблук, груш та шипшини.
І для сушіння, і для консервації «Долина теплиць» використовує сировину, вирощену закарпатськими фермерами. У створенні доданої вартості залучені жителі місцевих сіл.
«Консерви часто називаємо загальновизначеними назвами — як то соус, томат. Але є дещо унікальне. Аджика традиційно на нашій території називається дріблянка. Тож аджики у нас немає, ми виготовляємо дріблянку. І цим пропагуємо місцеві традиції», — каже Штафаньо.

Додає, що добре продаються в'ялені помідори та в'ялені сливи.
«Ше у нас є гострі соуси до м'яса — з відбірної червоної гострої паприки, а також з зеленої паприки», — розповідає він.
При переробці великої кількості перцю лишається багато насіння. Для організації безвідходного виробництва його перемелюватимуть та пропонуватимуть у якості концентрованої гострої приправи.
«Є і експериментальний продукт — цілющий та корисний соус чилі із чорнобривцями. Завдяки доданим чорнобривцям він менш гострий, ніж інші наші позиції, але не менш унікальний», — ділиться засновник гастрономічного бренду.

Уточнює, що при виробництві у консерви додають не всю квітку, а лише відібрані з неї тичинки. Це дає особливий аромат соусу.
У «Долині теплиць» очікують, що чилі з чорнобривцями стане трендом сезону 2021.
«Такого досі не було в Україні», — додає Федір Шандор, президент Закарпатської туристичної організації.
AgroPortal.ua за матеріалами Newfood.media

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

У запуск виробництва «Янко-чай» інвестовано понад 4 млн грн. Для цього були використані власні кошти, кредити за програмою «5-7-9%» та державні гранти.

Український органічний виробник «Янко-чай» застосовує власну технологію переробки сировини, яка передбачає заморожування листя перед ферментацією.

Гуцульська культура, традиційні ремесла, фермерське господарство та автентична кухня — усе це поєднує етнопарк «Полонина Перці», який став однією з найвідоміших туристичних локацій Карпат. Тут гостям пропонують не просто екскурсію, а повне занурення у життя гуцулів: від знайомства з народними ремеслами та музикою до дегустації полонинських сирів і страв, приготованих за давніми рецептами.

Після початку повномасштабної війни багато проєктів Євгенія Курінного опинилося на паузі. У пошуках нових сенсів він із друзями вирушив на Говерлу. Саме там під час походу звернув увагу на хаменерій — рослину, яку в Україні більше знають як іван-чай. Саме ця квітка стала початком історії «Янко-чаю».

ТОВ «Фудреформ» на Чернігівщині створило R&D-комплекс, де є борошномельний відділ, пекарня, також виробляють інгредієнти для м’ясних продуктів, ковбасні вироби, м’ясні напівфабрикати, спеції, варять соуси, маринади, заходять у сироваріння.

ПрАТ «Луцьк Фудз» (Волинська обл.), яке виробляє продукцію під ТМ «Руна», за підсумками 2025 року отримало 39,425 млн грн чистого прибутку, що на 22,1% більше, ніж попереднього року.

Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив компанії з Малайзії придбати пакет акцій українського виробника соусів компанії «Щедро».

Одна з найбільших торговельних мереж Іспанії Carrefour почала продавати українські продукти харчування.

Луганщина, за словами співвласника пасічного господарства «Конюшина» Олексія Конюши, була одним із провідних регіонів у галузі бджільництва в Україні. Це область із сприятливими природними умови для медозбору завдяки великій кількості медоносів.

Ціле літо Вадим Жигун прожив у сільській хатині на Полтавщині та займався пізнанням травництва. Зранку йшов у поле та збирав трави, в обід розвішував їх під стріхою або на горищі, а ввечері — експериментував зі зборами та читав книги про лікарські трави.