Пропозиція зернових та олійних у світі зростає, дещо кращі прогнози врожаю в основних регіонах-виробниках, і вже Світовий банк прогнозує подальше падіння цін цього і наступного року.
Це хороша новина для споживачів, але для аграріїв — не дуже. Простіше відновлюватись за високих цін, тим більше, що війна принесла великі руйнування та збитки. Про це пише віцепрезидент з економічної освіти, доцент Київської школи економіки Олег Нів’євський у Telegram.
«росія не врахувала того, що напала на Україну в період дуже тісного світового ринку, тобто історично низьких запасів зернових та олійних і не дуже гарних прогнозів на врожай у світі в 2022 році. В такому випадку ринок дуже чутливий до будь-яких коливань, потрясінь. І це логічно. Я, наприклад, коли оцінював можливий вплив на світові ціни раптового припинення нашого експорту на основі існуючих даних та оцінених еластичностей, отримав лише до 10% зростання світових. А в результаті ми мали фактично 100%-ве зростання. Це насправді нам допомогло в геополітичному плані», — зазначає Олег Нів’євський.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

В Україні наразі кукурудза зібрана приблизно на 20% площ. Базовий прогноз урожаю — 30 млн т. Але з багатьох регіонів є сигнали, що врожайність по факту збору набагато нижча, ніж планувалося.

Висока вартість логістики продовжує тиснути на експортні ціни на пшеницю, а перспективи подальшого зростання ринку дедалі більше залежать від перебігу посівної кампанії.

В Україні агровиробники вже завершили збір трьох культур: пшениці зібрано 25,5 млн т, ячменю — 6 млн т, ріпаку — 4 млн т.

Світове виробництво кукурудзи у 2026/27 МР становитиме 1,307 млрд т. Це на 6 млн т більше, ніж очікувалось у вересні, проте на 3% менше обсягу виробництва минулого сезону.

Затяжні опади ускладнюють збирання кукурудзи в Україні та збільшують витрати аграріїв.

Ціни попиту на фуражну кукурудзу в напрямку портів Дунаю поточного тижня продовжують перебувати під тиском.

Профільні аграрні асоціації дедалі частіше виступають за подовження перехідного періоду після вступу України до ЄС, однак важливо ретельно оцінити переваги та ризики такого рішення.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Україна та Світовий банк переходять до практичної реалізації проєктів із відновлення зрошення.

За поточного темпу обмеженого експорту без портів Великої Одеси фактично в листопаді Україна матиме дефіцит внутрішніх потужностей для зберігання зерна, який може становити від 8 до 11 млн т.