переробка зерна

В Україні нараховується близько 70 сортів пшениці, з них 51 — української селекції і 19 — іноземної, але найбільш популярними серед аграріїв є 18 сортів, із яких 5 іноземних і 12 — української селекції.

Переробні підприємства зіткнулися з проблемою дефіциту якісного зерна. Аграрії ніби зібрали непоганий урожай, але за показниками лише менше третини може піти на переробку.

ТОВ «Столичний млин» переробляє 600 т зерна на добу. Цього року на підприємстві провели реконструкцію однієї з виробничих секцій, замінивши застаріле обладнання на високотехнологічне.

Найближчими роками в Україні планується розвиток галузі переробки та збільшення її частки з 8% у ВВП до середньоєвропейського показника — 20%.

Борошномельна галузь надзвичайно важлива, і серед векторів розвитку аграрного сектору визначено декілька пріоритетів. Серед основних: євроінтеграція, розвиток глибинної переробки, відкриття нових ринків.

Перспективи виходу українських зернопереробників на ринки Західних Балкан — ключове питання першого дня форуму «Зерно і переробка – 2024», який відбудеться 18-20 вересня в Києві.

Круглий стіл «Проблема якості української пшениці та шляхи її вирішення. Аналіз борошномельних властивостей пшениці врожаю 2024 року» стане третім та заключним обговоренням на 18 вересня у межах всеукраїнської конференції «Розвиток попри війну: зерно і переробка».

У межах всеукраїнського форуму «Розвиток попри війну: зерно і переробка – 2024» в Києві 18 вересня відбудеться діалог сільгоспвиробників і зернопереробників щодо формування та розширення сировинної бази: формалізація відносин, контрактне вирощування, допомога у вирощуванні спеціальних сортів пшениці та круп’яних культур.

Агробізнес і зернопереробна галузь продовжують працювати, і основними питаннями сьогодні для них лишаються: як зробити аграрний сектор країни в умовах війни прибутковим; як активізувати розвиток зернопереробки; як побудувати енергоефективне та енергонезалежне виробництво; відкриття та вихід на нові ринки збуту.

Дві профспілки, що представляють працівників заводів з виробництва соєвої олії в Аргентині, оголосили страйк.

Підвищена активність закупівель з боку переробників спостерігається на ринку сої в Україні на тлі значних проблем з урожайністю.

Виробництво продукції з високою доданою вартістю в Україні розвивається під впливом двох тенденцій. Перша — блокування логістичних шляхів і акцент з боку уряду на розвиток переробки змінюють підходи наших виробників. Друга — зміна світогляду самого бізнесу.

Сьогодні Україною шириться тренд будівництва біоетанольних потужностей. Завдяки цьому виробництву можна реалізувати відразу три напрями: переробляти зерно чи відходи агровиробництва, отримувати дешеве пальне та корми для тваринництва.

Наразі в Україні спостерігається дефіцит електроенергії, але її можна отримувати шляхом переробки кукурудзи на біогаз.

Програма AGROw UP приймає заявки від агробізнесу на безплатні консультації до 25 червня 2024 року.

Скорочення пропозиції соняшнику та запасів для його переробки очікується на світовому олійному ринку в новому сезоні.

12 червня бізнес-форум «Зерно. Свині. М’ясо – 2024» збере найбільших гравців галузі свинарства, а також об'єднає всі сфери продовольчої безпеки країни — зерновий бізнес, свинарство, м'ясну галузь, ритейл та суміжні галузі.

30-31 травня перші особи зернового ринку, логістичного бізнесу, ринку їжі та фінансового сектору зустрінуться у Києві на VIII міжнародній конференції Grain Ukraine 2024. Головна тема цього року — Grain in the Time of Chaos, тож у фокусі уваги учасників події буде пошук нових політичних, економічних та логістичних шляхів просування українського збіжжя у світі.

Хлібопекарі виокремлюють проблему з обмеженою пропозицією якісної сировини на ринку, мають фінансові труднощі через довготривалий розрахунок торговельних мереж за поставлений товар і водночас повинні адаптовувати виробництво та продукцію до євростандартів.

Цьогоріч у виробничі потужності ПАТ «Черкаський хлібокомбінат» заплановано інвестувати понад $4 млн.