Виробництво продукції з високою доданою вартістю в Україні розвивається під впливом двох тенденцій. Перша — блокування логістичних шляхів і акцент з боку уряду на розвиток переробки змінюють підходи наших виробників. Друга — зміна світогляду самого бізнесу.
Таку думку висловив заступник міністра економіки України — торговий представник України Тарас Качка в інтерв’ю «Укрінформу».
Він зауважив, що переробка всередині країни поступово розвивалася і до війни.
«Зокрема, на тлі мільйонів тонн експорту пшениці збільшення продажів за кордон борошна лише на кілька десятків тисяч тонн начебто не вражає. Проте це — зростання на десятки відсотків порівняно навіть із довоєнним періодом. Важливо також, що такі постачання здійснюються переважно до Європи, до багатших ринків із кращими цінами. І тому наша торгова статистика підтверджує, що експорт продукції з доданою вартістю нарощується значно вищими темпами, ніж постачання сировинних товарів», — уточнив торговий представник.
Тарас Качка вважає, що обсяги експорту агросировини ще довго будуть значними.
«Адже це десятки мільйонів тонн продукції, і за короткий період перевершити такий вал переробленою продукцією неможливо. Плюс у світі є попит саме на сировину. Деякі ринки тільки на це й орієнтовані. Наприклад, світова тенденція тепер — продаж ВРХ живою вагою, а не відразу фасованої охолодженої чи замороженої яловичини. Наш же інтерес у тому, щоб збільшувати експорт уже порізаної та обробленої яловичини.
І ці два тренди діють одночасно. Це не означає, що маємо говорити про якісь проблеми. Просто треба вивчати ринки і правильно розставляти акценти: куди та що вигідніше постачати, на чому можна заробити більше», — пояснив він.
І висловив думку, що тенденція до збільшення частки в експорті продукції із доданою вартістю зберігатиметься.
«Більша взаємодія в ланцюгах виробництва з Європейським Союзом — це тепер ключовий тренд. Тому частка перероблених товарів з високою доданою вартістю, переконаний, лише зростатиме. Але водночас маємо підтримувати можливості експорту абсолютно всіх товарів — зокрема й тих, які є класичними в нашому експорті, не обмежуючи штучно постачання сировини», — підсумував Тарас Качка.

У Гімалаях картоплю ховають під землю на зиму — традиція зникає разом із місцевими сортами

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 6 листопада складає 6,8 млн т, що на 3,1 млн т, або 31% менше за показник минулого сезону.

Крафтове виробництво «Двір індички» з Полтавщини придбало професійне обладнання для облаштування м’ясопереробного цеху.

Україна та Угорщина досягли взаєморозуміння щодо відкриття переговорних кластерів у межах вступу України до Європейського Союзу. Останні два кластери переговорів можуть бути відкриті до кінця 2026 року.

Державна служба з питань безпечності харчвих продуктів та захисту споживачів сформувала перелік експортерів ячменю, кукурудзи та сої до Китайської Народної Республіки (КНР).

В умовах ускладненого експорту зернових та олійних Україні варто розглянути можливість збільшення виробництва комбінованих комбікормів для тваринництва. В Україні наразі обсяги виробництва становлять 6,5 млн т, тоді як у світі виробляється 1,44 млрд т комбікормів.

Агровиробники із 18 областей України взяли участь у практичному навчанні за програмою «Квиток до ЄС».

Компанія «Добродія Фудз» (ТМ «Добродія», San Grano, WOWOATS) розпочала виробництво кремових десертів на вівсяній основі під ТМ San Grano.

Україна з Європейським Союзом уже 10 років живе в режимі максимально вільної торгівлі, проте є один вид аграрної продукції, щодо якого ведуться дискусії.

У світі у 2026/27 МР прогнозується збільшення виробництва пшениці твердих сортів (дурум) на 0,6 млн т, що в масштабах глобального ринку має певне значення. Водночас цього сезону очікується подальше зростання запасів дуруму приблизно на 1,7 млн т порівняно з минулим роком.