Виробництво продукції з високою доданою вартістю в Україні розвивається під впливом двох тенденцій. Перша — блокування логістичних шляхів і акцент з боку уряду на розвиток переробки змінюють підходи наших виробників. Друга — зміна світогляду самого бізнесу.
Таку думку висловив заступник міністра економіки України — торговий представник України Тарас Качка в інтерв’ю «Укрінформу».
Він зауважив, що переробка всередині країни поступово розвивалася і до війни.
«Зокрема, на тлі мільйонів тонн експорту пшениці збільшення продажів за кордон борошна лише на кілька десятків тисяч тонн начебто не вражає. Проте це — зростання на десятки відсотків порівняно навіть із довоєнним періодом. Важливо також, що такі постачання здійснюються переважно до Європи, до багатших ринків із кращими цінами. І тому наша торгова статистика підтверджує, що експорт продукції з доданою вартістю нарощується значно вищими темпами, ніж постачання сировинних товарів», — уточнив торговий представник.
Тарас Качка вважає, що обсяги експорту агросировини ще довго будуть значними.
«Адже це десятки мільйонів тонн продукції, і за короткий період перевершити такий вал переробленою продукцією неможливо. Плюс у світі є попит саме на сировину. Деякі ринки тільки на це й орієнтовані. Наприклад, світова тенденція тепер — продаж ВРХ живою вагою, а не відразу фасованої охолодженої чи замороженої яловичини. Наш же інтерес у тому, щоб збільшувати експорт уже порізаної та обробленої яловичини.
І ці два тренди діють одночасно. Це не означає, що маємо говорити про якісь проблеми. Просто треба вивчати ринки і правильно розставляти акценти: куди та що вигідніше постачати, на чому можна заробити більше», — пояснив він.
І висловив думку, що тенденція до збільшення частки в експорті продукції із доданою вартістю зберігатиметься.
«Більша взаємодія в ланцюгах виробництва з Європейським Союзом — це тепер ключовий тренд. Тому частка перероблених товарів з високою доданою вартістю, переконаний, лише зростатиме. Але водночас маємо підтримувати можливості експорту абсолютно всіх товарів — зокрема й тих, які є класичними в нашому експорті, не обмежуючи штучно постачання сировини», — підсумував Тарас Качка.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Якою буде якість пшениці врожаю-2026? Що відбувається на ринку пшениці та жита і з якою сировинною базою працюватимуть переробники в новому сезоні? Ці питання стануть одними з перших у діловій програмі конференції «Зерно і переробка 2026», яка відбудеться 16–17 вересня у Вінниці.

Уряд Молдови розглядає можливість збереження обмежень на імпорт українського зерна, але остаточне рішення буде прийнято після оцінки фінансових показників.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

Автомобільні пункти пропуску в серпні поточного року забезпечили експорт 325 тис. т агропродукції. Це на 12,4% більше, ніж у липні (289,2 тис. т), і на 23,7% перевищує обсяги аналогічного місяця минулого року.

Інтеграція України до Євросоюзу буде не лише елементом безпеки, а й суттєвим економічним підсиленням для самого блоку, зокрема у сфері важкої промисловості та сільського господарства.

Альтернативна логістика через Польщу та інші країни ЄС не повинна розглядатися лише як екстрений запасний варіант, а має бути довгостроковою метою.