Кількість українців, які планують різдвяний та новорічний шопінг, зросла за рік до 75% з 65%, незважаючи на четвертий рік повномасштабної війни.
Про це свідчать результати дослідження Deloitte Ukraine «Святковий шопінг 2025».
«Цьогоріч ми бачимо, що підготовка до свят стає більш зваженою та передбачливою: українці планують покупки раніше, обережніше підходять до витрат і частіше обирають те, що має особисте значення для них та їхніх близьких. Для 51% опитаних процес підготовки подарунків залишається приємним ритуалом, а не стресом», — зазначає лідер напряму ритейлу та оптової дистрибуції Deloitte Ukraine Олександр Ямпольський.
Проте, згідно з результатами дослідження, дедалі більше українців також обирають домашній формат святкування — 68% проти 54% у 2024 році. Дедалі більше українців починають святковий шопінг завчасно: 18% — ще до грудня, тоді як основний період покупок припадає на 1-24 грудня (62%).
Уже четвертий рік поспіль українці не збільшують витрати: 46% готові виділити на шопінг не більше чверті місячного доходу, а 54% планують вкластися у 1-5 тис. грн, а святкові покупки зосереджують навколо родини (88%) та друзів (40%). Водночас молодь частіше відходить від традиційного сценарію: 49% купують подарунки для себе.
Найчастіше українці роблять святкові покупки у великих і середніх мережах супермаркетів (43%), онлайн-магазини стабільно посідають друге місце (27%), а косметичні магазини (21%) залишаються популярними завдяки попиту на подарунки «для себе і близьких».
Найпопулярніші інструменти для вибору подарунків — вішлісти (46%), сервіси порівняння цін (54%) і онлайн-відгуки (50%). Рекомендації інфлюенсерів відіграють значно меншу роль — на них орієнтуються лише 9-10% опитаних. І лише 10% респондентів вважають, що наявність ШІ-асистента на онлайн-платформах ритейлерів полегшила б підбір святкових подарунків.
Водночас 64% українців планують спрямувати частину святкового бюджету на благодійність, і 8 з 10 підтримують насамперед українських захисників на передовій.
Дослідження проводилось за допомогою багатоступеневої стратифікованої вибірки, яка представляє населення України за статтю, віком, розміром населеного пункту та видом зайнятості. Збір даних здійснювався шляхом онлайн-опитування за квотованою вибіркою, що відповідає соціально-демографічному портрету населення України. Загалом в опитуванні взяли участь понад 1 тис. респондентів.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Базові потреби залишаються головною статтею витрат для українців. Найбільша їх частка припадає на товари та послуги першої необхідності — 84% місячного бюджету. І це значно більше, ніж витрачають європейці. Зокрема, у Німеччині та Нідерландах цей показник становить 56-59%.

Позаду лишається ще один важкий для українців рік, який відзначився насамперед продовженням війни та постійними обстрілами. За таких критичних умов агробізнес продовжує працювати: вирощувати врожаї, відновлювати пошкоджені росіянами портову інфраструктуру й виробничі потужності, експортувати продукцію та підтримувати ЗСУ.

Напередодні Нового року на полицях магазинів з’явиться розсіл із одним огірком у банці об’ємом 300 мл. Лінійку такої продукції випустить Ніжинський консервний завод спеціально під новорічні свята як для українського ринку, так і за кордон.

У церкві святого апостола Петра в Тернополі вже відкрили й засвітили традиційну різдвяну шопку, яку вважають найбільшою в Україні.

У Львівському палаці мистецтв відбувся різдвяний ярмарок крафтової продукції «Різдвяний крафт та коляда», покликаний підтримати локальних виробників Львівщини, зокрема ветеранські бізнеси та підприємців із числа внутрішньо переміщених осіб.

Вартість 12 пісних страв до різдвяного столу 2025 року становить 913,57 грн, що на 11% більше проти минулого року.

Новорічне меню з традиційних для українців страв цього року обійдеться на родину з 4 осіб у близько 3980 грн, тобто на 10,7% дорожче, ніж торік.

У разі вдалого сезону аграрії зазвичай активно реінвестують прибутки в модернізацію наявного обладнання та придбання нового. Але існує чимало прикладів інвестування в непрофільні напрями, як-от: енергетика (зокрема, біоенергетика), ІТ-стартапи, закордонна комерційна нерухомість та інфраструктурні проєкти.

Аналіз інвестиційного портфеля у аграрному секторі показує, що найбільше проєктів стосувалися агропереробки (із суттєвим відривом), тваринництва та інфраструктури.

Великі агрохолдинги, сільгосппідприємства та маленькі фермерські господарства продовжують інвестувати у розвиток аграрного бізнесу. Таким чином вони не лише тримаються самі, але й тримають економіку України.