Найперше аграрії відчули подорожчання газу за цінами на добрива, адже газ використовується для виробництва аміаку, який входить до складу практично всіх добрив.
За словами топ-менеджера з продажу енергоносіїв та мінеральних добрив LNZ ENERGO Романа Каденюка, у зв’язку з суттєвим подорожчанням природного газу ціни на мінеральні добрива продовжують своє стрімке зростання.
«Заводи-виробники декілька разів переглядали ціни за останній місяць, що призвело до подорожчання добрив на 35-40%. Як наслідок, аграрії переглядають свої можливості щодо контрактування азотних добрив на сезон у бік зменшення обсягів. Що стосується складних мінеральних добрив, то в поточному сезоні аграрії переорієнтувались на аналоги, більш доступні за вартістю та з меншою кількістю фосфору та калію», — розповідає Роман Каденюк.
За його словами, наразі спостерігається зміна формату закупівлі мінеральних добрив: більшість аграріїв заздалегідь планують їх придбання у низький сезон, а не на споті, що дозволяє уникнути ризиків, пов’язаних із завищеною вартістю добрив.
«Також треба враховувати фактор, пов'язаний з природним газом. Вартість блакитного палива перестрибнула позначку у 33000 грн за 1000 м3. Високовартісна сировина може вплинути на повну або часткову зупинку заводів та зменшення обсягів виробництва добрив, прикладом тому є зупинка ОПЗ», — зазначає Роман Каденюк.

Як розповів голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Волині Руслан Хомич, сільгоспвиробники, у яких є власні сушарки, зараз намагаються переобладнати їх на солому, пелети, щепу чи інше альтернативне паливо, яке їм зручніше використовувати, аби тільки знайти можливість якомога менше залежати від газу.
«Понад 20 тис. грн за тисячу кубів — це непідйомна ціна. При цьому фермер не може «перескочити» через ринкові ціни і підвищити вартість своєї продукції, закласти у неї подорожчання газу. А якщо вірити прогнозам про погіршення погодних умов, то кукурудза може бути дуже вологою цього року, і витрати на досушування при такій ціні на газ можуть зашкалити до половини її вартості», — зазначає Руслан Хомич.
В ПП «Агрофірма «Дзвони» (Львівська область) мають сушарку, яку використовують виключно для власних потреб. «За рахунок того, що ціни на сільгосппродукцію цього року непогані, маємо невеликий запас рентабельності по зернових і олійних. А тим, хто надає послуги з досушування зерна, важко буде пояснити фермерам, що вони мають підняти ціну на свої послуги вдвічі чи навіть втричі», — розповідає керівник господарства Зіновій Максимишин.
На його думку, висока ціна на газ вплине на сільгоспвиробників не лише цього року. Вона відгукнеться і на врожаї наступного року, адже цей фактор впливає не лише на досушування зерна.
«Ціна на газ також впливає і на вартість мінеральних добрив, і на зберігання врожаю... Але не можна сказати, що ціна на газ переведе сільське господарство у розряд збиткової діяльності. Звісно, подорожчання буде помітним для сільгоспвиробників, але кінець світу не настане. Підняти ціну на свою продукцію ми, звісно, не можемо. Ми маємо продавати за тією ціною, яка є. Єдине, що ми можемо зробити, — вибрати момент, коли продавати своє зерно», — вважає Зіновій Максимишин.
У компанії KMZ Industries розповідають, що зерносушарки, які працюють на альтернативному паливі, були популярні й раніше, зокрема на елеваторах, які значно віддалені від газогону, а також серед невеликих господарств, у яких немає потреби в зерносушарці великої потужності.
Нині ж, коли ціна на блакитне паливо значно зросла, переваги такого рішення розглядають все більше аграріїв. Проте, аби воно справді було вигідним, треба врахувати ряд нюансів.
«По-перше, наявність джерел альтернативного палива у господарстві. Наприклад, найпопулярніші та найефективніші серед них пелети: вдосталь відходів для їх виготовлення у тих же ОЕЗів. А от якщо власних джерел немає, обов’язково треба прорахувати логістику — адже чим легший продукт, тим дорожче його транспортувати. Також не слід забувати і про сезонність цін і необхідність заздалегідь накопичувати паливо для його наступної безперервної подачі», — розповідає керівник регіонального представництва KMZ Industries по Західному регіону Богдан Дудар.
Він додає, що до придбання зерносушарки обов’язково потрібно поцікавитися у виробника, чи може вона бути адаптована до використання теплогенератора: адже не все обладнання даного типу передбачає таку можливість. І бути готовим до початкових інвестицій у теплогенератор, що працює на альтернативних видах палива.

На заводі Ukroliya Organic не використовують газ. Власні технологічні потреби закривають альтернативними видами палива, проте відзначають, що подорожчання газу вплине на всіх, а не лише на аграріїв.
«Нас всіх очікує цікава осінь, тому що тарифи на електроенергію для промислових підприємств у жовтні зросли вже на 25%, і це дуже суттєво. Сільгоспвиробники використовують газ для сушіння зерна, і це значно вплине на собівартість. Ціна на газ вплине на всіх. Ми відчуємо це протягом найближчих декількох тижнів на полицях супермаркетів», — коментує директор з виробництва ORGANIC компанії «УКРОЛІЯ» Сергій Кузьменко.
У кооперативі «Родинний Добробут» додають, що хоча в своїх теплицях не використовують газ, проте теплична продукція подорожчає, оскільки слідом за газом росте ціна на інші види палива.
За нинішньої цінової ситуації на енергоносії експерти вважають закономірним подорожчання тепличних овочів-фруктів, круп, хлібобулочних виробів та окремих видів м'яса.
Вікторія Євтушенко, Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

Трапляються випадки, коли аграрії порушують технологію застосування ЗЗР, проводять обробіток не в ту фазу розвитку культури, порушують норму внесення і через ці помилки втрачають потенційну врожайність культури.

Осіння посівна кампанія озимих зернових культур невдовзі розпочнеться. Тому водночас із традиційним живленням важливе проведення передпосівної обробки насіннєвого матеріалу озимих пшениці та ячменю L-амінокислотами та легкозасвоюваними мікроелементами і здійснення позакореневих підживлень.

Грибкове захворювання склеротиніоз, або біла гниль (Sclerotinia sclerotiorum), яке зараз поширюється на соняшнику, буває кількох видів — кореневий, стебловий і на кошику. При цьому врожайність може знижуватись до 80% залежно від розвитку патогена. Для захисту від усіх видів склеротиніозу, окрім кореневого, є широкий перелік фунгіцидів.

В Україні запустили безкоштовний цифровий помічник Bactogran Field Advisor, який розраховує необхідну кількість фосфору для кожного конкретного поля. Це дозволяє контролювати правильну норму внесення одного з трьох життєво необхідних для рослин елементів і, відповідно, не вносити зайвого, а отже заощаджувати кошти.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

У цукровій галузі надзвичайно гострою залишається проблема кадрового забезпечення. Виробництво цукру — це складний високотехнологічний процес, що потребує вузькопрофільних фахівців із багаторічним практичним досвідом. Водночас система підготовки таких кадрів в Україні фактично відсутня, а швидко замінити їх на ринку праці, зокрема іммігрантами, неможливо.

Кукурудза з року в рік залишається однією з головних культур для вирощування в Україні. Але ринкові умови вносять свої корективи: щоб кукурудза була рентабельною, агропідприємство повинно мати елеваторний комплекс і власну сушарку, аби знизити витрати на логістику та сушіння зерна. Цей економічний фактор прорахували у фермерському господарстві «Василишен В. М.» і за рік до початку повномасштабної війни розпочали будівництво елеватора.

Гострий дефіцит скрапленого газу (LPG) виник в Індії, багато громадян якої використовують пальне у балонах для приготування їжі.

Аграрії змінюють підхід до елеваторного бізнесу, фокусуючись на автоматизації, енергоефективності обладнання та використанні для сушіння зерна альтернативних видів палива. Ці рішення дозволяють сільгосппідприємствам отримувати високі економічні показники та бути енергонезалежними.
