Основні 13 д.р. гербіцидів, які ми дослідили, містяться у 268 препаратах, і всі вони підлягають забороні. Ці д.р. застосовують проти бурʼянів на основних культурах: горосі, сої, ріпаку, картоплі, цукрових буряках, кукурудзі, соняшнику. І якщо на картоплі та сої можна замінити систему захисту іншими дозволеними д.р. без зниження біологічної ефективності, то на соняшнику, горосі, ріпаку дозволених до використання д.р. недостатньо, аби стримати бурʼяни.
У пошуках альтернативи: чи вдасться українським аграріям безболісно замінити ЗЗР
10 липня 2026, 05:48 3731
Кліматичні зміни впливають на врожайність. Крім того, вартість добрив, ЗЗР, пального та робочих ресурсів зростає. Тому фермери мають ставати більш гнучкими, шукати можливості покращувати технології та паралельно вже враховувати вимоги Європейського Союзу.
Наразі загалом приблизно 251 діюча речовина (д.р.) дозволена до використання в Україні. З них, відповідно до вимог ЄС, 101 д.р. підлягає забороні, таким чином можна буде використовувати лише 150 д.р. Науковці НУБіП України дослідили основні препарати та їхні д.р. і визначили, що найбільшого впливу зазнають інсектициди, майже 57% яких доведеться зняти з обігу, фунгіцидів — 35,3%, гербіцидів — 35,5%, інших д.р. — майже 41%. Загалом забороні підлягають 40,2% д.р. Такі дані були озвучені під час Дискусійного Соєвого Клубу.
Микола Косолап, доцент кафедри землеробства та гербології НУБіП України
Найгірша ситуація з S-метолахлором: заміни цій д.р. практично немає, хіба що на кукурудзі. Імазапір не можна замінити на соняшнику та ріпаку, в цьому випадку доведеться змінити сортовий склад соняшнику. Загалом із 13 заборонених д.р. замінити можна лише три — флурохлоридон, бромоксиніл і топрамезон.
Щодо інсектицидів, то лише 46 препаратів можна замінити іншими дозволеними до використання, не знижуючи біологічний контроль шкідливих організмів.
Найменше проблем може виникнути з фунгіцидами: 67 препаратів можна повністю або частково замінити.
Окрім обмеження використання інсектицидів (групи неонікотиноїдів), фунгіцидів триазольного ряду та інших, обмежать також використання акарицидів, що може вдарити по насінництву, особливо сої, та призведе до швидкої появи резистентних видів небажаних організмів у посівах культурних рослин.
Щоби впоратися зі змінами, Україні варто знайти рішення:
- технологічні (генетичні компанії можуть запропонувати варіанти);
- регуляторні (якщо немає альтернативи, і відмова від заборонених речовин може призвести до соціальних чи економічних збитків, то в певному регіоні на певних культурах можуть дозволити використання тих чи інших препаратів. Для цього потрібно звертатися до Єврокомісії);
- законодавчі (держава має регулювати завезення, реєстрацію та використання препаратів).
Україні доведеться змінити схеми захисту культур
У процесі євроінтеграції вимоги ЄС до України будуть лише посилюватися. Обмеження використання пестицидів і отрутохімікатів веде за собою заборону будь-яких складників препаратів. З 2028 року відповідний закон має набути чинності. Для українських фермерів це означає, що потрібно посилити свої технологічні дослідження, аби зрозуміти, чим замінити той чи інший препарат або як спрацювати без нього.
Роман Дубінін, провідний консультант Центру Аграрного Розвитку ТОВ «Західний Буг»
У процесі євроінтеграції буде не просто заборона діючих речовин, а відбудеться зовсім інший підхід до обліку ЗЗР, їх використання та обґрунтування щодо застосування. Інтегрований захист рослин (ІРМ) буде обов’язковим. Це обґрунтоване використання д.р. — проти якого цільового об’єкта застосовується, яке рішення прийнято, аби використовувати препарат (економічне, біологічне чи загальне). Потрібно буде довести, чому варто застосовувати той чи інший препарат і не можна обійтися без нього.
Проблема може виникнути під час перехідного періоду. Українські фермери навчаться швидко знаходити альтернативу ЗЗР, але не зовсім правильно розуміють алгоритми. Тому, згідно з директивою ЄС, буде прийнятий стандарт моніторингу, пріоритет надаватиметься перш за все профілактиці, а не прямому використанню ЗЗР. Це призведе до того, що сільському господарству України доведеться змінити схеми захисту культур.
«Крім того, до 2028 року мають гармонізувати перелік д.р. в Україні з переліком у Європі. Щодо залишків пестицидів в Україні наразі немає системного контролю, лише ситуативний. Із простежуваністю та документацією також біда. Підприємства ведуть свої журнали обліку або не ведуть, а ЄС передбачає стандартизовані, уніфіковані норми, які в Україні наразі не прийняті, проте вони будуть єдині простежувані та, імовірно, у електронному форматі. Це призведе до того, що без спецдозволу на використання в регіоні не можна буде купити потрібний препарат», — зазначає Роман Дубінін.
Екологічні стандарти також потрібно приводити до ладу. Адже методики різні: в Україні досліджують препарат, у ЄС — д.р. Доступ до ринку та фінансування теж може бути під питанням. Без дотримання всіх норм підприємства будуть обмежені у фінансуванні, доступах до кредитів чи державної допомоги.
Які кроки слід робити вже сьогодні:
- Формувати резервні схеми захисту.
- Чергувати HRAC / FRAC / IRAC групи (класифікація пестицидів за механізмом дії), комбінувати методи.
- Перейти до інтегрованого захисту рослин (моніторинг, шкодочинний поріг, рішення).
- Дотримуватися сівозміни, строків сівби, густоти посіву, обробітку, гігієни поля.
- Вносити профілактично біопрепарати, підтримувати ґрунтову мікробіоту.
- Рахувати не ціну препарату, а вартість контрольованого ризику.
- Створювати технологічні карти під нові обмеження.
- Проводити обліки шкідливих організмів, робити пастки, огляди, карти ризику.
- Проводити польові випробування альтернативних ЗЗР до подальшої повної відмови від них.
- Звернути увагу на калібрування обприскувача, форсунки, воду, погодні «вікна».
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua
