Потрава бджіл через порушення норм застосування ЗЗР — серйозний виклик для галузі

«Цьому сприяє розширення експортних можливостей завдяки стабільній якості та безпечності українського меду, а також завдяки зростанню експортних цін. Якщо у квітні 2024 року під час експорту до Німеччини вартість тонни меду становила $1850, у 2025 році — $2280, то у 2026 році — вже $3700», — констатує заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Урядовець переконаний, після завершення війни пасіки відновлюватимуться активніше, а от головною загрозою для бджільництва буде і вже є кліматична криза.

Серйозним викликом залишається і потрава бджіл через порушення норм застосування засобів захисту рослин, додає власник бренду «Папкина Пасіка» Сергій Папка.

За його словами, це питання не стільки технологій, скільки відповідальності — причин кілька: обробка полів у денний час під час льоту бджіл, використання дешевих або заборонених препаратів, відсутність попередження пасічників.

Якщо порівнювати з попередніми роками, кількість бджолиних сімей, що загинули від тих чи інших причин, зростає: у 2023 році — 1048 сімей, у 2024 році – 1111, у 2025 році задокументовано загибель 1308 бджолиних сімей.

За інформацією Держпродспоживслужби, минулого року за результатами звернень власників пасік було відібрано 99 зразків, з них діагноз отруєння внаслідок використання ЗЗР підтвердився за результатами 10 експертиз, у 2023 році таких було 8, у 2024 році — 3.

Значна частина пасічників не реєструють свої пасіки, тим самим наражають бджіл на небезпеку.

Агровиробники, своєю чергою, через різні канали комунікації, зокрема і напряму, повідомляють про дати, час проведення обробок, надають перелік культур, назв препаратів із діючими речовинами, норм використання та контакти. Важливим фактором, констатує заступник директора агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД Анатолій Береза, є і використання аграріями дозволених і зареєстрованих препаратів під час цвітіння культур, які є безпечними для бджіл.

У міжнародній технологічній компанії «Сингента» зі свого боку відмічають реальні зрушення: аграрії дедалі частіше звертають увагу не лише на ефективність препарату, а й на його профіль безпеки — зокрема щодо запилювачів.

«Фермери та суспільство загалом приділяють дедалі більше уваги створенню зон збереження й розмноження диких комах-запилювачів. Це змінює діалог. «Сингента» прагне, щоб кожен наш продукт, кожне рішення і кожен навчальний захід сприяли саме такому підходу — де захист урожаю і захист природи не суперечать одне одному», — резюмує керівник групи регіональних технічних експертів компанії «Сингента» Олександр Зозуля.