Багато фермерів отримали поради у фахівця під час нещодавнього Дня поля «Органічні бобові культури — світовий тренд України» у Теплику Вінницької області.
AgroPortal.ua скористався нагодою і теж розпитав консультанта-практика.
«Треба бути свідомим того, що першого року вирощування мусите вкласти у кожен гектар нуту від 12 до 14 тис. грн, — наводить спеціаліст цифри для правильного планування. — Левова частка цієї суми піде на насіння — в середньому 45-50 тис. грн/т, вітчизняної селекції, залежно від генерації насіння. Не говорю про імпортні сорти, які часто у нас реалізуються без сертифікації. Вони коштують 80-130 тис. грн/т. Нинішній критичний рік, передбачаю, погано вплине на тих, хто задорого придбав посівний матеріал».

Через постійні проблеми з якісним насінням власне і було створене товариство «Нут України». Тепер матеріал вирощується і у власному господарстві, і замовляється у партнерів.
У перспективах вирощування нуту Вадим Кельман не має сумнівів:
— однозначно це чудовий попередник;
— його раннє збирання (початок — перша половина серпня) дає час підготувати площі під посів озимих;
— техніка у цей період не надто завантажена, адже зернові вже зібрано, а кукурудза та соняшник ще не на часі. До речі, техніку для нуту можна використовувати ту ж саму, що і для інших культур. Трохи більше переваг у роторних комбайнів через те, що менше травмують насіння. Хоча добре налаштований простий клавішний теж згодиться;
— нут принесе гарні гроші господарству. Коливання ціни на нього залежить від ситуації на зовнішньому ринку, адже ця культура переважно йде на експорт.

«Оптимальні площі під нутом раджу кожному господарству розраховувати залежно від можливостей збуту, — зазначає Вадим Кельман. — Деякі господарі самотужки знайшли, куди продавати свій нут, пакують його в мішки по 25 кг і відправляють, приміром, у Туреччину, до війни поставляли і в Сирію. Скільки зможете продати — стільки й сійте. Звісно, оптимально загалом бобових треба мати у себе 25-40%. Хоча, бачимо, що сівозміни залежать від зони».
За словами аграрія, на півдні Одещини, на Миколаївщині альтернативи ярим культурам, крім нуту, вже немає. «Люди вирощують соняшник, пшеницю, ячмінь, часто відмовляються від гороху. Соняшник виводять, замінюючи його нутом. Вважаю, це якраз дуже гарна альтернатива», — каже Вадим Кельман.

Підбирати оптимальну густоту треба залежно від сорту і погодних умов. Скажімо, на Вінниччині, де багато вологи, це може бути 200-250 тис. насінин, у Степу — 330-350 тис. при широкорядному посіві.
Суттєвим агроном вважає дотримуватися широкорядного посіву: «Проблема у тому, що не маємо страхових гербіцидів для нуту проти широколистих бур’янів. Саме це може бути однією із масових причин розвитку хвороб і поганої якості насіння у подальшому. Тому потрібен посів на 45 або 70 см, міжрядні обробітки».
З бур’янами консультант радить боротися на попередниках нуту, так набагато ефективніше.

Суцільного посіву в таких умовах спеціаліст не радить взагалі й підтверджує це таким прикладом: «У Миколаївському районі посіяли на ширину 45 см, спостерігали успішну вегетацію. Хвороб немає. Але проблема у тому, що кущі змикаються, немає повноцінного провітрювання. Тому господарства мусили 3-4 рази робити фунгіцидну обробку від хвороб, а також інсектицидну, через велику цьогорічну напасть шкідників, особливо совки. Крім того, за 3 тижні випало загалом 230 мм опадів. І нижні боби почали підгнивати. Отож, робимо висновок, що у таких регіонах посів треба робити на 70 см для кращого провітрювання. А от на півдні, де менше опадів, — на 45 см».

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Агрохолдинг «Ландекс Агро» (Харківська обл.) планує у сезоні 2027 року суттєво розширити посіви нішевих культур. Результати поточного сезону підтвердили перспективність напряму.

Світовий ринок бобових входить у 2026/27 МР із дуже різними позиціями. В одних країнах урожай не виправдовує очікувань, інші дедалі більше залежать від імпорту, а традиційні торговельні потоки змінюються під впливом погоди, логістики та попиту найбільших споживачів. Україна входить у новий сезон із вагомою пропозицією гороху: вже зібрано 779,02 тис. т.

Ще п’ять років тому ТОВ «Красногірське» на Черкащині працювало за типовою для багатьох господарств моделлю: польові роботи, облік пального, фінанси та моніторинг посівів існували окремо й не були пов’язані між собою.

Міністр сільського господарства та добробуту фермерів Індії Шіврадж Сінгх Чаухан схвалив пропозиції урядів трьох штатів щодо закупівлі рекордних обсягів бобових і олійних культур у сезоні рабі 2025/2026.

У той час, коли більшість господарств роблять ставку на оновлення технічного парку, ФГ «Вишневе Агро» з Полтавщини пішло іншим шляхом — інтелектуальної модернізації вже наявної техніки. І цей підхід дав свій результат.

Оскільки ЄС фокусується на кліматично стійких, рослинно орієнтованих моделях харчування, бобові є одними з ключових культур для досягнення цих цілей. Україна з її потенціалом вирощування значних обсягів та логістичними перевагами може посісти місце основного постачальника, зокрема в органічній категорії.

Україна — серед трійки постачальників органічних протеїнових культур до ЄС. 17,9% усього імпорту ЄС у категорії «олійні та протеїнові культури» — з України. 38% українського органічного експорту до ЄС — це боби та соя.

Підприємство «Полтава-Сад» має в обробітку 6,8 тис. га. Основним та найприбутковішим напрямом є вирощування насіння сої, кондитерського соняшнику та кукурудзи на ділянках гібридизації. Крім того, господарство вирощує коріандр та овочі. Основною стратегією компанії є не збільшення земельного банку, а підвищення ефективності виробництва шляхом розумного використання ресурсів, особливо води.

Озимий ріпак в Україні тримає свою позицію. Хоч аграрії й переглядають сівозміну, але продовжують вирощувати цю культуру. За прогнозами аналітиків, обсяг зібраного врожаю озимого ріпаку в сезоні-2024 може незначно поступитися минулорічному показнику.

Цей сезон може стати для української сої унікальним: у культуру приходить багато новачків. Надзвичайно тепла та рання весна вивільнила складські запаси, подекуди логістика не встигає за посівною. Тому цікавим виглядає досвід групи компаній «Агропросперіс», яка щороку виробляє 1,5 млн т агропродукції. Практики поділилися агротехнологічними рішеннями, з якими самі ж працюють на полях.