Для того щоб зробити галузь більш привабливою, учасники агроринку вирішили створити комфортні умови для роботи молоді в цій галузі — високі заробітні плати, престижні автомобілі, закордонні відрядження. Але це не спрацювало. Черги на посаду агронома чи зоотехніка й досі немає в жодній компанії. В чому ж причина?
Майже кожне агропідприємство чи агрохолдинг має власно розроблену програму по роботі зі студентами — проходження виробничої практики, екскурсії на виробничі потужності, творчі конкурси та проєкти. Все це для того, щоб показати, що агро — це престижно, тут можна заробляти та розвиватися. Але який сенс працювати зі студентами, якщо вони вже й так опинилися в цій сфері? Потрібно заохочувати тих, хто лише на шляху до свого вибору.
Саме тому компанія Corteva Agriscience, за підтримки аналітичного агентства Proinsight Lab, вперше в Україні провела дослідження щодо ставлення молодого покоління до роботи в сільському господарстві. В опитуванні взяли участь понад 1000 міських і сільських жителів з різних регіонів України. До них увійшли підлітки у віці 14-18 років і батьки дітей, адже вони також впливають на вибір майбутньої професії своїх нащадків.
З усіх опитаних лише 2% підлітків планують обрати професію аграрного спрямування. Більшість схиляється до таких напрямків діяльності як ІТ, медицина і фармацевтика, а також творчих спеціальностей, готельно-ресторанного бізнесу та туризму. Рекомендації батьків переважно збігаються з вибором підлітків.

Серед дітей, чиї батьки працюють в сільському господарстві, аграрні професії планують обрати тільки 4%.

Серед батьків, що працюють в сільському господарстві, тільки 2% побажали б дітям освоїти агропрофесію або знайти роботу в цій галузі. Батьки, які не залучені до сільського господарства, взагалі не рекомендують дітям аграрний напрямок.

Для більшості учасників опитування сільське господарство виявилося незнайомою сферою діяльності, і саме це є ключовою причиною відсутності вибору на користь сільського господарства під час планування кар'єри (52% підлітків, 49% батьків). Більше третини опитаних підлітків (38%) також заявили, що ця галузь їм нецікава.

При цьому рівень знання сільськогосподарських спеціальностей серед підлітків в Україні виявився досить високим — загалом 21% опитаних підлітків не змогли пригадати жодної сільськогосподарської спеціальності, а найвідомішими агроспеціальностямі були названі: агроном, тракторист і ветеринар.

Переважна більшість відповідей продемонструвала лояльне ставлення до сільського господарства: 58% дітей і 63% батьків погодилися з тим, що сільське господарство є перспективною галуззю економіки. Показово, що у відповідях більшості підлітків і батьків відсутній стереотип про те, що сільське господарство — це чоловіча професія, незважаючи на те, що серед опитаних роботу в сільському господарстві обирають в основному хлопчики, які живуть в селах або невеликих населених пунктах.

Згідно дослідження, для сучасної молоді найголовнішим аспектом майбутньої кар'єри є реалізація своїх ідей.

Дослідження виявило, що ключовими проблемами для підготовки нового покоління працівників сільського господарства України є низький рівень знання про галузь у більшості населення країни і неправильне уявлення про сільськогосподарську працю, яке не відповідає рівню професійних амбіцій підлітків та їхніх батьків.
Тому, щоб залучити молодь до роботи в сільському господарстві, доцільно знайомити молодь і батьків з цією сферою та формувати позитивний імідж галузі. При цьому для комунікації з молоддю необхідно використовувати ті канали, які впливають на їхнє життя. Дослідження показало, що, визначаючи значимість інших людей у виборі професії, вплив на українських підлітків, на думку самих дітей, чинять батьки або родичі, блогери соціальних мереж, соціальні або медичні працівники, друзі та вчителі.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Власниця сімейної козиної ферми та сироварні в селі Сливине Миколаївської області Світлана Молчанова автоматизувала виробництво крафтових сирів і планує збільшення виробництва та розширення асортименту сирів завдяки гранту, отриманому навесні 2026 року в межах освітньо-грантової програми TalentA.

Співвласниця сімейної майстерні ITARA Інеса Петухова створила лінію з виробництва корисних солодощів на основі волоських горіхів із цукатами коштом гранту, отриманого навесні 2026 року в межах освітньо-грантової програми TalentA.

У агропродовольчому секторі нині задіяно близько 15% усього кадрового потенціалу України. З початком повномасштабного вторгнення на ринку праці існує гострий дефіцит працівників, а євроінтеграційний курс змінює вимоги до підготовки кадрів саме в сільському господарстві.

Департамент агропромислового розвитку Кіровоградської ОВА проводить анкетування підприємств агропромислового комплексу та харчової промисловості щодо потреби у кадрах.

Агропромхолдинг «Астарта-Київ» та Державна служба зайнятості оголошують набір учасників 50+ на проєкт «Тиждень дорослого стажера». Це можливість для тих, хто хоче повернутися до активної професійної діяльності.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України та Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) запускають новий формат взаємодії між державою, освітою та наукою для підготовки фахівців до міжнародних проєктів.

Освітній проєкт «Агрокебети» спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) за підтримки Уряду Нідерландів запускають короткострокову програму підготовки технічних спеціалістів для аграрного сектору — «Агрокебети Fast Track».

Фермерки у Львівській, Миколаївській, Дніпропетровській та Закарпатській областях отримали фінансування проєктів у межах освітньо-грантової програми TalentA 2025-2026 від компанії Corteva Agriscience.

Світовий ринок органічних пестицидів оцінюється у $5,3 млрд у 2025 році та може зрости до $13,1 млрд до 2033 року із середньорічним темпом зростання 9,7%.

Співвласниця ТОВ «Агросвіт 2021» (Чернігівська обл.) Аліна Кунденко створила цех для переробки власно вирощеної пшениці, кукурудзи, ячменю, сої та соняшнику на крупи та компоненти для виготовлення комбікормів.