Виробництво молочних продуктів скоротилось на 45 тис. т

Про це йдеться у повідомленні Асоціації виробників молока.

Так, помітним виявилося скорочення виробництва молока питного різної жирності, об»єми якого скоротилися на 7,1%, до 572,3 тис. т, порівняно з минулим роком. При цьому його частка у структурі виробленої продукції скоротилася із 46% у минулому році до 43% у нинішньому. Тим не менше, питне молоко має найбільшу структурну частку у виробництві в перерахунку із натуральних показників.

Група кисломолочних продуктів, яка займає друге місце у структурі (20,4%) також зазнає втрат в межах 3%. Загалом, за вісім місяців свіжої кисломолочної продукції було вироблено 271,2 тис. т, що на 84 тис. т менше, ніж торік.

«У виробництві сирів у другій половині року поступово надолужуються втрати і у випадку збереження таких темпів, досягнення минулорічних показників відбудеться у найближчому майбутньому. Наразі скорочення складає всього 0,3%, а загальні об»єми виробленої продукції сягають 123,7 тис. т.

Серед різновидів сиру відмічається нарощування виробництва свіжого неферментованого та кисломолочного сиру на 7,4%, до 51,6 тис. т., плавлених сирів ? на 6,8%, до 19,6 тис. т. Падіння виробництва відмічається у групі твердих сортів сирів, яке складає майже 9%, до 52,5 тис. т», — йдеться у повідомленні.

Аналітики пояснюють, що ситуація із виробництва цієї групи сирів продиктована падінням попиту на внутрішньому ринку через конкурентну імпортну пропозицію з боку Європейського Союзу. Частка сирів у виробництві молокопродукції на даний час складає 9,3%. Сири разом з групою морозива ділять третє місце у структурі виробництва молочної продукції.

Виробництво морозива також зазнає втрат. Від початку року його вироблено 127,1 тис. т., що на 12,3% менше, ніж минулоріч, проте в останні місяці відмічається нарощування виробництва.

«Виробництво основних біржових молочних товарів, які в тому числі реалізуються на зовнішніх ринках, має різнонаправлену динаміку. Зокрема, сухого знежиреного молока у поточному році вироблено на 4,3% більше, ніж торік ? 28,2 тис. т.  При цьому кількість виробленого масла (до 85% жирності) залишається нижчою на 3% ? 60 тис. т. Не дивлячись на відчутний дефіцит молока, який відмічається другий рік поспіль, ця біржова пара впродовж карантинних обмежень демонструє навіть ріст виробництва, що зумовлено тимчасовим надлишком молока, який з«явився в результаті активного падіння попиту на інші молочні продукти»,  — додають в асоціації.

Також в цей період зростає виробництво і інших продуктів з тривалим терміном зберігання, зокрема молочних консервів: молока згущеного ? на 8,6%, до 24,2 тис. т, вершків незгущених ? на 16,6%, до 31,5 тис. т. Відносна частка масла у структурі молочної продукції складає 4,5%, СЗМ ? 2,1%, молока згущеного ? 1,8%, вершків незгущених ? 3,2%,

«Виробництво сухого незбираного молока зменшилося на 45,3%, до 7,5 тис. т. Враховуючи, що у минулому році відбувалося дзеркальне нарощування виробництва СНМ, а його структурна частка складає близько 0,6%, таке падіння у поточному році не викликає занепокоєння. Наразі це традиційні об»єми виробництва, які фіксуються останніми роками», — інформують експерти.

Виробництво сухої сироватки протягом року також відбувається у пониженому тренді, особливо він був яскраво вираженим у першій половині року. Тим не менше, у другому півріччі відбувається активне нарощування виробництва та скорочення розриву у порівнянні з минулим роком, що зумовлено відновленням зовнішнього попиту, передусім з боку Китаю. На даний час вироблено 39,1 тис. т сухої сироватки, що на 5,2% менше, ніж минулоріч. У разі збереження такої тенденції, загальне виробництво сироватки під кінець року зможе вийти на рівні минулорічних показників.

Казеїн — один з чотирьох видів молочних продуктів, виробництво якого у поточному році є стабільно вищим, порівняно з минулим роком. За вісім місяців його вироблено 4,5 тис. т., що на 1,8% більше, ніж торік. Структурна частка його досить мала ? 0,3%, проте це найдорожчий продукт молочної переробки і навіть в таких об»ємах виробництва він вносить відчутний вклад у експортні валютні надходження.