Вирощувати овочі борщового набору вигідно лише за можливості масштабування й автоматизації. На малих площах із ручною працею фермери ризикують отримати збиток замість очікуваного прибутку.
Борщовий набір залишатиметься збитковим напрямом ще найближчі кілька років. Експерт із виробництва овочів, ексспіввласник компанії «Поділля Овочі», директор і співвласник ТОВ «Фреш Гарден» Роман Пасічник озвучив причини, з яких вирощувати буряк і капусту не дуже вигідно.
«Ми веземо людей на роботу за 50–100 км, тому що Броварський район насичений іншою роботою, і люди не хочуть працювати в полях за гроші, які зараз може запропонувати агробізнес. Коли поруч Польща платить близько 2000 грн на день, ми не можемо конкурувати з цим», — зауважує Роман Пасічник.
Ситуацію на ринку овочів погіршує перевиробництво: споживання в країні зменшується через виїзд населення та падіння купівельної спроможності, а виробництво борщового набору збільшується, оскільки туди заходять непрофільні аграрії із зернового сектору, дрібні фермери.
Минулого року люди насіяли моркви, а навесні продавали її за безцінь (4–5 грн/кг) або віддавали безкоштовно, аби лише забрали зі сховищ. Зберігання коштувало дорожче, ніж сама морква. Споживання в нас, умовно, 10 млн т, а виростили 30 млн т. Як наслідок, ціна була нижчою за собівартість. Перевиробництво і криза в борщовому наборі триватиме ще декілька років.
На борщовому наборі можуть заробляти лише великі системні компанії й агрохолдинги (як-от ПАЕК, МХП тощо), які мають масштаб, автоматизацію та капітал. Малий або середній фермер не витримає фінансового навантаження, адже за ручну працю робітнику треба платити 2000 грн і більше на день. Якщо додати витрати на добрива, пальне, пакування та зберігання, то на виході собівартість кілограма овочів становить 6-7 грн, а заробляється на ньому в кращому випадку 30 копійок, якщо не стається погодного чи фітосанітарного форс-мажору.
Тож борщовим набором мають займатися лише вузькі професіонали із системними сховищами та розрахованою собівартістю.
У вирощуванні овочів відкритого/закритого ґрунту, як-от огірки, томати чи перець, фахівець теж вбачає величезні ризики.
90% успіху овочівництва — це технології та хімія, а люди часто беруть 2 га, сіють і чекають на диво. Зараз спостерігається сильна конкуренція з дрібними домашніми теплицями: родинні теплиці на 2-4 людини не рахують вартість своєї праці, продають продукцію закупівельникам за низькою ціною та збивають ринок. Тому ціни на овочі дуже волатильні.
А от у сегменті салатів «Фреш Гарден» є експертом із накопиченим досвідом і може диктувати свої умови гри насамперед завдяки високій якості та конкурентній ціні. Якщо імпортний салат з Італії чи Іспанії коштує 50 грн/кг, то вітчизняний виробник пропонує ціну 40 грн/кг. При цьому продукція значно свіжіша.
«Як локальний виробник ми відповідаємо за продукцію навіть після продажу. Якщо виявляється брак, компенсуємо. Салат у нас не лежить місяцями. Збір відбувається від перших променів сонця до полудня. Ми одразу охолоджуємо продукцію, збираємо заявки від мереж і відправляємо їм найсвіжіший товар. Мережі це знають і цінують», — підсумував Роман Пасічник.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua