Підприємства молокопереробної промисловості не підтримують ініціативу щодо запровадження обов’язкового внеску на галузеве фінансування програм просування молочної продукції в розмірі 0,5% від реалізації, передбаченого в законопроєктах №9161, №9162, №9163.
Про це пише «РБК-Україна».
Так, головний виконавчий директор компанії «Укрпродукт Груп» Олександр Сліпчук вважає, що новий обов‘язковий збір з молокопереробних підприємств не потрібен галузі, а законопроєкти містять значні корупційні ризики.
«Ініціатива вкрай сира, непрозора і не передбачає відповідальності осіб за зібрані в фонд кошти. В цьому вигляді вона схожа більше не те, що хтось домовився «розвести» переробників та імпортерів молочної продукції на кошти, залучивши до збору митників і податківців. Такі собі «побори в законі». Чи бачу я ефект від ініціативи і для кого? Не бачу. Виникає запитання — для кого цей збір? Для директора фонду? Контролерів з Мінагрополітики? Ніякої користі галузі то не принесе. Вважайте, кошти, викинуті на вітер», — відзначає Сліпчук.
Директор аналітичного агентства «Інфагро» Василь Вінтоняк вважає, що підприємства-переробники здатні самостійно, без втручання чиновників та нових зборів, дати собі раду в питаннях просування молочної продукції.
«Переробники самі можуть створити собі фонд і розпоряджатися тими коштами на свій розсуд, не залучаючи державних регуляторів. Для цього є професійні об’єднання. Вони покликані розмірковувати над тим, куди направляти спільні кошти. І якби це був прозорий механізм з боку ініціаторів законопроєкту, ініціатива виглядала б непогано про створення такого галузевого фонду. Але не в цьому випадку», — вважає експерт.
Зі свого боку, перший заступник голови правління «Укрмолпром» Зінаїда Карпенко відзначає, що підготовка законопроєктів про запровадження обов’язкового внеску з переробників та імпортерів молока велась без консультацій з представниками галузі.
«Нашу думку ніхто не спитав, коли створювались дані законопроєкти. І ми не розуміємо, як цей фонд буде просувати молочну продукцію, що може для цього зробити репрезентативна міжгалузева організація, адже в законопроєкті її функції розмиті», — заявила Карпенко.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Стрімке зростання світових цін дозволило українським виробникам сухого знежиреного молока (СЗМ) отримати можливість наростити прибутки.

Загальний індекс Global Dairy Trade (GDT) під час останніх торгів зріс на 1,2% — до $3,928 тис./т. Обсяг реалізації молочної продукції склав 41,7 тис. т, що стало вже п'ятим поспіль аукціоном із продажами понад 41 тис. т.

Агрохолдинг «ТАС Агро» розглядає можливість розвитку власної переробки молока.

Український молочний ринок зазвичай наприкінці серпня активізується, однак цього року ситуація складніша.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики підтримав підготовлений до повторного другого читання проєкт закону, що покликаний запровадити єдині стандарти вирощування, виробництва та маркування органічної продукції.

Верховна Рада України ухвалила закон, який посилює державний контроль за якістю та безпечністю продукції, зокрема поширюючи його на інтернет-торгівлю та гармонізуючи правила з нормами ЄС.

Попри війну, експорт молочних продуктів з України зростає, демонструючи навіть більші обсяги, ніж до 2022 року. Зростання експорту очікується і цьогоріч, адже збільшується пропозиція сировини на переробку.

В Україні спостерігається скорочення внутрішнього споживання молочних продуктів. Це пов’язано з багатьма факторами, зокрема — зі зменшенням сировини для переробки. Попит впав, і малі та середні підприємства не витримують конкуренції з великими гравцями ринку. Можливо, єдиним фактором підтримки середнього молочного бізнесу в Україні є розвиток галузі на зовнішньому ринку.