У межах євроінтеграції ми розпочали перемовини з європейськими колегами щодо розвитку та підтримки молочної галузі, і важливо, що зараз на рівні профільних об'єднань ця робота також проводиться.
В Україні спостерігається скорочення внутрішнього споживання молочних продуктів. Це пов’язано з багатьма факторами, зокрема — зі зменшенням сировини для переробки. Попит впав, і малі та середні підприємства не витримують конкуренції з великими гравцями ринку. Можливо, єдиним фактором підтримки середнього молочного бізнесу в Україні є розвиток галузі на зовнішньому ринку.
У цій досить складній темі розбирався AgroPortal.ua разом із експертами молочного сектору.
9 травня 2024 року Спілка молочних підприємств України підписала меморандум порозуміння з Європейською молочною асоціацією (EDA). За словами президента асоціації Джузеппе Амброзі, лібералізація молочної галузі в Європі допоможе українським молочникам залишатися на плаву, і молочної продукції буде експортуватися на ринок ЄС ще більше.
Тим часом у Спілці молочних підприємств України зазначають, що вітчизняний бізнес готовий відповідати тим вимогам і стандартам, які є в ЄС.
А представники влади впевнені, що Україна точно зробить позитивний внесок у ринок Європи.
У межах євроінтеграції ми розпочали перемовини з європейськими колегами щодо розвитку та підтримки молочної галузі, і важливо, що зараз на рівні профільних об'єднань ця робота також проводиться.
Я впевнений, що Європа без України не зможе бути повноцінним механізмом. Сьогодні війна показала, що сировинна структура агроекспорту, української економіки не є досконалою, тому рух України до створення глибокої переробки, галузей з високою доданою вартістю беззаперечний, відтак молочна галузь має стати одним із локомотивів аграрного розвитку.
Наш комітет активно працює в сфері євроінтеграції, і я вважаю, що це перший крок до того, аби ми змогли знайти спільну мову з нашими європейськими колегами. Ми готові до співпраці задля розвитку молочної галузі.
Євроінтеграційний комітет СМПУ має на меті синхронізувати та адаптувати низку вимог і важливих кроків для того, щоб українська молочна галузь стала частиною європейської лактосфери і забезпечувала потреби світу в якісній та безпечній молочній продукції, аби фраза «Зроблено в Україні» викликала довіру у споживача, зауважує виконавча директорка Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк.
Вона розповіла, що з початку війни, попри ризики, втрати, які несуть наші ферми та заводи, понад 30 молочнотоварних ферм продовжують інвестувати у власне виробництво, розширюють та підвищують ефективність розвитку галузі.
Асоціація виробників молока однозначно підтримує і схвалює такі кроки, як створення Євроінтеграційного комітету, та долучається до їхньої реалізації, адже насамперед можливості експорту молочної продукції до ЄС та інших країн світу пов'язані з тим, щоб сировина відповідала безпечності, була ефективно та раціонально економічно виготовленою.
«Євроінтеграція української молочної промисловості — це не лише шлях до підвищення конкурентоспроможності нашої продукції та створення нових робочих місць, а в першу чергу — шлях до європейських стандартів якості, до екологічно чистої продукції, до відповідального ведення бізнесу», — зазначає голова Євроінтеграційного комітету СМПУ Андрій Табалов. Він додає, що вірить, що спільними зусиллями Україна зможе зробити свій молочний сектор одним із найкращих у Європі, як це колись було.
Комітет з євроінтеграції — це відкритий майданчик для спілкування, обміну досвідом, знаходження консенсусів тощо. Тільки за погодження і за розуміння галузі можна на вигідних умовах для українського молочного ринку гармонізувати законодавство і створити спільний ринок з ЄС, зважаючи на потреби України.
Чотири основні напрями, над якими працюватиме комітет:
У червні 2025 року відбудеться повернення до чинної Угоди про вільну торгівлю з ЄС (будуть повернені мита і квоти), і це також підштовхнуло до того, що Європі та Україні варто співпрацювати разом. На думку координаторки Комітету з євроінтеграції СМПУ Єлизавети Святківської, молочній галузі не потрібно чекати, поки весь агропромисловий комплекс України підготується, чи коли Україна вступить до ЄС, оскільки це тривалий і складний процес, а потрібно працювати ефективніше секторально, адже ринок молока серед інших найбільш підготовлений.
Співраця виглядатиме як робота з дорожньою мапою, перш за все з чіткими термінами виконання певних вимог. І варто, аби було розуміння — куди, навіщо і як рухатися.
«Для нас важливо зрозуміти з погляду формування спільного з ЄС ринку молока, які напрацювання взяти за основу, щоб не дублювати роботу і зрозуміти, що нам потрібно допрацювати, щоб рухатися швидше», — говорить координаторка комітету.
У Мінагрополітики не передбачають форс-мажорних обставин, які могли би фізично обмежити діяльність, експорт, виробництво молочної продукції тощо. Сьогодні обмежень для перетину кордону немає, може бути обмежений рух, але на обсяги це не впливає. Тому логістика має бути безперешкодною як автомобільна, так і контейнерна — не лише з Дунаю, а і з портів Великої Одеси, вважає Тарас Висоцький.
Залишається питання довгострокової підтримки переробної галузі. Такий інструмент як Ukraine Facility буде запущено, для приватного сектору передбачається до €8 млрд на 4 роки. Вже було засідання координаційної ради, і найближчим часом оголосять деталі, як можна скористатися цією підтримкою.
За даними Спілки молочних підприємств України, торік у країні було вироблено 7,34 млн т молока, з яких 4,54 млн т — від селянських господарств, а 2,8 млн т — від промислових підприємств.
Станом на 1 січня 2024 року в Україні налічувалося 1,35 млн голів корів, з яких 390 тис. голів утримувалося у промисловому секторі, 960 тис. — у приватному. Однак промисловий сектор має на меті на 50% збільшити поголів'я, оскільки підприємства активно інвестують, відповідно, підвищиться і виробництво молочної продукції. Так, до 2025 року в підпорядкуванні промислових ферм може з'явитися 441 тис. голів корів, внаслідок чого буде вироблено 3,45 млн т молока. Натомість приватний сектор, за прогнозами СМПУ, може скоротити поголів'я, тим самим і виробництво молока.
СМПУ вже напрацювала низку пропозицій та пропонує:
На рівні виконавчої влади Кабмін має прийняти низку постанов (щодо швидкопсувних продуктів, щодо будівництва локальних очисних споруд, щодо руху транспорту в комендантську годину.
Мінагрополітики має розробити вимоги (до молока та молочних продуктів, адаптованих до нормативних документів ЄС, до харчових продуктів, що містять сировину тваринного та рослинного походження, до термінів та визначень у молочній галузі), переглянути відомчі норми технологічного проєктування, розробити та затвердити «Стратегії розвитку молочної галузі». Міністерство розвитку громад та територій може переглянути наказ №316 «Про затвердження правил приймання стічних вод». А Державна служба з питань безпечності харчових продуктів має переглянути правила ветеринарно-санітарної експертизи та завершити ідентифікацію поголів'я ВРХ.
За інформацією експертів «Інфагро», суттєвий провал у молочній галузі України відбувся 2022 року, але далі почалося відновлення, проте довоєнних показників ми ще не досягли. Відсоток споживання українцями молочної продукції складає всього 9%, переробка молока також знизилася на 5,5%.
Експорт молочної продукції впав на 15%, натомість імпорт у 2022-2023 роках був незначним, але помітно зростає цього року.
Скорочення пропозиції та зростання споживання сприяли стабільному зменшенню експорту молочної продукції до війни. 2022 року експорт зростав як у продуктовому, так і у грошовому еквіваленті. Але торік експорт молочної продукції почав знижуватися і падатиме надалі, оскільки у нас не вистачає сировини для виробництва експортно орієнтованої продукції.
На думку експерта, імпорт 2024 року зросте: Україна активніше ввозить сири, ймовірно, імпортуватиме вершкове масло та свіжі молочні продукти, якщо ціни на внутрішньому ринку будуть високими. Цьогоріч експорт у молочному еквіваленті буде переважати над імпортом, але в грошовому — Україна може стати нетто-імпортером.
Василь Вінтоняк додає, що Україна залишається залежною від трендів світового ринку молочних продуктів, і експорт може бути вигідний лише тоді, коли ціни на молоко будуть нижчими, ніж в інших провідних країнах-експортерах.
Наприкінці 2022-го – на початку 2023 року в світі не було значного відновлення експорту молочної продукції. Ситуація змінилася у січні – лютому 2024 року: експорт, зокрема сиру, виріс на 10%.
Торік Нова Зеландія та ЄС зробили основні внески у експортний потенціал молочної продукції і вивозили зі своїх країн 27% і 32% відповідно. США також нарощує показники експорту молочної продукції (21%).
Щодо основних ринків імпорту, 2023 року Китай і Південно-Східна Азія активно імпортували молочку. Показники імпорту також зросли у Мексиці, Бразилії, і сьогодні спостерігається підвищення попиту.
«Експорт до ЄС торік зростав, і цього року він досить значний. Молочний напрям у Європі розвивається. Ринок вершкового масла в ЄС — найміцніший серед інших молочних продуктів з 2013 року, тоді виробництво знизилося, але торік експорт цієї продукції був стабільним: масло везли до США, Саудівської Аравії та Китаю. 2024 року відбулося незначне зниження», — повідомила Джулі Колард.
Споживання вершкового масла в Європі також знизилося на 36% станом на лютий 2024 року.
Загалом попит на молочну продукцію у світі знизився, але прогнози оптимістичні. Приміром, у Південній Африці цьогоріч спостерігається зниження інфляції, підвищення доходів населення, тому виробництво молочки може зрости. Однак, за оцінками Джулі Колард, цього не буде достатньо країні, може відчуватися дефіцит молока, і попит буде не задоволений. Також знижується постачання продукції до Африки від основних експортерів, а це відкриває можливості для невеликих гравців, наприклад, для України.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua