В Україні 2024 року смертність бджіл на контрольованій території становила 20-25%. Це значно вище за довоєнні показники та пояснюється несприятливими погодними умовами навесні й улітку, які призвели до скорочення площ медоносних рослин.
Про це агентству «Інтерфакс-Україна» повідомив директор ННЦ «Інститут бджільництва ім. Ф. Прокоповича» Володимир Постоєнко.
«Дуже складним для бджолярів був 2024 рік через різку зміну клімату. У весняний період для розвитку бджолосімей дуже важлива біла акація. У період її цвітіння по всій Україні були заморозки. Мед із неї бджоли не отримали. Потім була проблема з важливим медоносом — соняшником. Через посуху його врожай був низьким, він не виділяв нектар, і розвитку бджолосімей не відбувалося. Це призвело до високої смертності бджіл, яка в різних регіонах становила 15-20%, а інколи й 23-27%. У середньому по країні ця цифра була на рівні 20-25%», — розповів учений.
За його інформацією, такого високого рівня смертності бджолосімей в Україні до війни не спостерігалося. Раніше її пов'язували переважно з відсутністю інформації щодо проведення аграріями хімічної обробки полів. Смертність бджіл від пестицидів була значною і в різних регіонах. Проте держава впровадила низку законодавчих ініціатив, які дають змогу бджолярам відстоювати свої права в судах.
Постоєнко зазначив, що смертність бджіл від вірусів і хвороб в Україні до війни була невисокою, у державі вирощували лише бджіл вітчизняної селекції. Ситуація погіршилася, оскільки у виробництво почали впроваджувати іноземні породи бджіл, які не мають необхідної стійкості перед наявними регіональними захворюваннями.
Директор інституту звернув увагу, що галузь бджільництва України, як і низка інших, не має достовірної статистики, оскільки лише 5% бджолярів ведуть промислове виробництво, а решта 95% представлені домогосподарствами. Вони не поспішають реєструвати свої пасіки, тож звітність про їхню діяльність є приблизною.
«До війни, за неофіційною статистикою, в Україні налічувалося 3-3,5 млн бджолосімей... Крім того, неофіційна статистика говорить, що ті пасіки, які були до війни на нинішній окупованій території, становлять близько 30% загальної кількості пасік України до війни», — додав експерт.

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

Кількість бджолосімей у Європейському Союзі у 2023 році становила 9,4 млн, що на 1,3 млн, або 16% більше порівняно з показником 2020 року.

Відомо, що бджоли допомагають підвищувати продуктивність культур і загалом покращують умови навколишнього середовища. Обліки у ФГ «Широкоступ», де облаштований спеціальний мікрозаказник, показали, що чисельність корисних комах за чотири роки збільшилася в 17 разів. Рівень запилення соняшнику в місцях, де були осередки диких рослин і мікрозаказник, виріс на 7–9%.

Пасічники проводять перше відкачування меду, яке дає можливість робити прогнози про обсяги збору.

Господарство «Інтер» цього року на своїх землях на Чернігівщині посіяло 200 га фацелії, для запилення якої через соцмережі запросили пасічників.

Ціни на цукор знижуються, тому деякі аграрії зменшують виробництво цукрових буряків або ж узагалі відмовляються від культури.

У селі Богданівка Суботцівської громади на Кіровоградщині зафіксували масову загибель бджіл. За словами пасічників, після обробки горохового поля інсектицидом постраждали близько 800 бджолосімей, а також загинула корова.

Основною проблемою українського бджільництва є низька рентабельність. Виходом може стати кооперація, що дозволяє зекономити до 41% на витратах. Проте до об'єднання готові не всі пасічники.

Ринок меду в Україні є експортно орієнтованим. Основний споживач вітчизняного продукту — Європейський Союз. Навіть в умовах війни у 2024 році Україна наростила загальний експорт меду до 86 тис. т, з яких 71 тис. т надійшли до ЄС. Сумарне виробництво зросло і навіть перевищило рівень 2021 року: 95 тис. т проти 94 тис. т.

Як забезпечити високі врожаї, не завдаючи шкоди довкіллю? Це питання гостро стоїть перед сільським господарством не один рік і посилюється в контексті європейської інтеграції України. Особливу увагу відводять захисту посівів, не завдаючи шкоди комахам-запилювачам.