Відомо, що бджоли допомагають підвищувати продуктивність культур і загалом покращують умови навколишнього середовища. Обліки у ФГ «Широкоступ», де облаштований спеціальний мікрозаказник, показали, що чисельність корисних комах за чотири роки збільшилася в 17 разів. Рівень запилення соняшнику в місцях, де були осередки диких рослин і мікрозаказник, виріс на 7–9%.
Про це розповів к.б.н., доцент кафедри зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету імені Б. М. Литвинова Михайло Філатов під час престуру на поля господарства «Широкоступ».
«Подібні мікрозаказники потрібно створювати в кожному господарстві. Окрім мікрозаказників, на територіях господарств варто облаштовувати ділянки, де з весни до осені цвіла б дика рослинність. Ще кілька років тому цю функцію виконували полезахисні лісосмуги. Біля кожної з них був шлейф квітучої рослинності, але після того, як прийняли закон про землю, лісосмуги почали втрачати первозданний вигляд, вони стали вужчими, а подекуди й зникли зовсім. Тому сьогодні потрібно обсівати поля медоносними травами, щоби забезпечити біорізноманіття та створити умови для життя комах-запилювачів і ентомофагів», — зауважив Михайло Філатов.
Він додав, що сьогодні у господарстві «Широкоступ» облаштовано 15 «готелів» для медоносних бджіл-запилювачів і диких поодиноких бджіл-запилювачів. Створена хороша харчова база, цього року висіяли суміш трав-медоносів — фацелію та конюшину.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність
Вирощування озимого ріпаку в Україні давно стало високотехнологічним процесом. Ця культура здатна забезпечити високу рентабельність, водночас вона одна з найуразливіших до шкідників. Шкідливі комахи заселяють ріпакове поле майже безперервно — від моменту сівби і до самого збирання, змінюючи одне одного залежно від фази розвитку рослини та погодних умов.

Сільгоспвиробники усіх категорій господарств Київської області станом на 6 серпня намолотили 1,4 млн т зерна нового врожаю.

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

На Київську область з 2027 року планують поширити дію державної програми підтримки меліорації.

У запуск виробництва «Янко-чай» інвестовано понад 4 млн грн. Для цього були використані власні кошти, кредити за програмою «5-7-9%» та державні гранти.

Український органічний виробник «Янко-чай» застосовує власну технологію переробки сировини, яка передбачає заморожування листя перед ферментацією.

Міжнародна агротехнологічна компанія «Сингента» у межах партнерства надала двом фіналістам цьогорічного конкурсу «СИЛА АГРОЗМІН» сертифікат на безкоштовний річний доступ до повної версії Cropwise Operations (CWO).

Ціни на цукор знижуються, тому деякі аграрії зменшують виробництво цукрових буряків або ж узагалі відмовляються від культури.