Українські виробники хліба потребують інструментів для ефективного регулювання недобросовісних торгових практик при взаємодії з мережами ритейлу.
Таку думку висловив перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП) Юрій Дученко, повідомляє «Інтерфакс-Україна».
Він зазначив, що наявні проблеми у комерційних відносинах негативно впливають на постачальників продукції, кінцевих споживачів, а також державу загалом.
Юрій Дученко уточнив, на сьогодні у Верховній Раді зареєстровано п'ять законопроєктів, спрямованих на врегулювання взаємодії постачальників із торговельними мережами, проте жоден із них не вирішує повною мірою проблем хлібобулочної галузі.
«Великі постачальники та виробники продуктів харчування до торговельних мереж відзначають, що однією з найважливіших проблем у співпраці з мережами ритейлу є нав'язування додаткових послуг постачальнику, які зазвичай не мають реального економічного сенсу і не несуть для нього додаткової користі», — розповів він, зазначивши, що іноді вартість таких послуг непропорційна.
До них належить, наприклад, обов'язок забрати непроданий товар, хоча постачальник ніяк не може безпосередньо впливати на замовлення/обсяг поставленої в конкретний магазин партії товару, умови його реалізації, попит на товар, а також низку інших факторів, що не залежать від постачальника.
Крім того, торговельні мережі встановлюють невиправдано тривалі терміни здійснення розрахунків із постачальниками/виробниками за проданий товар, завдяки чому торговельна мережа отримує, по суті, безвідсотковий товарний кредит. Також мережі примушують постачальників до зниження ціни на їхню продукцію з метою проведення «акцій», тоді як торгова надбавка торгової мережі залишається незмінною.
Представник ВАП констатував, що в Україні відсутнє законодавче врегулювання відносин торгових мереж та постачальників відповідно до принципів, передбачених у Директиві ЄС 633/2019, хоча їхнє впровадження є надзвичайно важливим для збереження цивілізованого продовольчого ринку в країні.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

ALVIVA GROUP у січні – червні 2026 року збільшила експорт продукції бренду «Київхліб» порівняно з аналогічним періодом минулого року на 33% у грошовому еквіваленті.

До запуску в Україні національної системи страхування воєнних ризиків ритейлери і виробники мають індивідуально вирішувати питання щодо розділення фінансових втрат від знищених продуктів на складах.

Уряд найближчим часом розширить програми підтримки роздрібних торговельних мереж, які постраждали від російських атак.

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.

Близько 80% холодних логістичних складів знищено за пів року на Київщині. Тому нині ймовірні перебої з постачанням товарів, зберігання яких потребує певних температурних режимів.

Дефіциту м'яса птиці та яєць в Україні немає, а скорочення асортименту цієї продукції в окремих торговельних мережах та регіонах пов’язане виключно з ракетними ударами по розподільчих центрах (РЦ).

Відомий співак Святослав Вакарчук відвідав Групу компаній АГРОТРЕЙД на Чернігівщині.

Цього сезону в Україні виробництво жита складатиме приблизно 246 тис. т. Зерно йде переважно на внутрішнє продовольче споживання (виробництво житнього хліба), а також частково використовується як кормова база. Потреба внутрішнього ринку складає 245 тис. т.

Бойові дії та регулярні обстріли з боку росії призвели до втрати або пошкодження п'ятої частини хлібозаводів в Україні.

Ремісничий хліб в Україні перестає бути нішевим захопленням і поступово перетворюється на окремий сегмент малого бізнесу. За останні роки зросла кількість домашніх пекарів, мікропекарень і виробництв, які запускають лінійки хліба на заквасці.