Таку думку висловив заступник міністра аграрної політики і продовольства України Віктор Шеремета у ході круглого столу щодо питань, які стримують завершення земельної реформи, організованого Українською аграрною конфедерацією.
При цьому він констатував, що змінилася і суспільна думка з цього питання.
Віктор Шеремета висловив переконання, що «землею має володіти той, хто на ній живе і на ній працює». Питання освіти і досвіду власника землі при цьому не є визначальним, вважає замміністра.
Окрім того, він наголосив, що при запуску ринку землі варто звернути увагу на захист селян та їх забезпеченість фінансами. «Далі варто говорити про те, хто зможе купити землю, адже це питання безпеки держави», — резюмував Віктор Шеремета.
Для довідки: У жовтні минулого року Кабінет міністрів України призначив віце-президента Асоціації фермерів і приватних землевласників України Віктора Шеремету заступником міністра аграрної політики і продовольства з питань фермерства.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Для агробізнесу у прифронтових регіонах використання приватних земель для будівництва та утримання фортифікаційних споруд уже є практичною проблемою. Підприємство може мати належно оформлену власність або оренду, провести посівну, понести витрати на обробіток землі, але фактично втратити можливість користуватися всією ділянкою або її частиною.

Площа земель сільгосппризначення, щодо яких було укладено договори купівлі-продажу, у третьому кварталі 2026 року склала 43,7 тис. га, що на 18% менше порівняно з попереднім кварталом і на 15% менше показника аналогічного періоду минулого року.

Середня вартість гектара сільськогосподарської землі в Україні у вересні знизилася до 79 728 грн проти 80 326 грн у серпні. Водночас площа проданих ділянок уперше з березня зросла — до 17 347 га.

Обсяг сільськогосподарських земель, що раніше перебували під мораторієм і були залучені в обіг, в Україні станом на вересень становить 1,159 млн га.

Ринок землі сільськогосподарського призначення у серпні 2026 року помітно сповільнився.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Верховна Рада України 28 квітня підтримала в першому читанні законопроєкт №15150 — новий Цивільний кодекс України, який, зокрема, передбачає скасування фермерського господарства (ФГ) як окремої організаційно-правової форми.

Україна точно буде з хлібом. Проте його вартість зростатиме, адже все, що формує собівартість зерна (пальне, логістика, добрива, ЗЗР), а отже й борошна — дорожчає. На додаток хлібна індустрія вже готується до можливих відключень електроенергії взимку, що також потребує значних капіталовкладень.

Кліматичні зміни, воєнні ризики, високі ціни на ЗЗР, добрива, пальне та логістику змушують аграріїв змінювати підходи до ведення господарства та впроваджувати у виробництво інноваційні технології. Це дозволяє оптимізувати витрати та бути ефективними й конкурентоспроможними на ринку.

Застосування новітніх технологій у сільському господарстві — це вимога сьогодення. Завдяки впровадженню інновацій аграріям вдається ставати ефективними та конкурентозданими. І йдеться не лише про великі компанії. Зараз навіть малі виробники використовують сільгосптехніку з навігацією, працюють з аналітичними програмами та залучають у виробництві сучасне обладнання.