Прискорення подальшого розвитку переробки сільськогосподарської продукції є одним із нагальних завдань у сфері розвитку агровиробництва в Україні.
Таку думку висловив віцепрезидент Національної академії аграрних наук України — в.о. директора ННЦ «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, повідомляє пресслужба інституту.
За його словами, нині частка нашої держави у світовому експорті соняшникової олії складає 40,3%, кукурудзи — 15%, ячменю — 8,4%, пшениці — 7,9%, цукру — 1,1% .
«Україна, яка є одним із ключових гарантів продовольчої безпеки у глобальному масштабі, несе відповідальність за стабільне забезпечення потреб світового продовольчого ринку… Водночас в умовах повномасштабного вторгнення рф зростає потреба в усуненні існуючих диспропорцій вітчизняного сільгоспвиробництва та експорту, пов’язаних із домінуванням продукції рослинництва», — зауважив науковець.
Розвиток переробки, додав він, є вагомою можливістю для нарощування присутності України на світовому продовольчому ринку насамперед завдяки збільшенню експорту продукції з високою доданою вартістю — глибокої переробки, готових продуктів харчування та харчових компонентів. Це дозволить збільшити обсяги валютних надходжень до держбюджету України, а також прибутки вітчизняних агровиробників.
«У межах євроінтеграції України має відбуватися не лише гармонізація вітчизняного законодавства до норм Євросоюзу, а й наближення до рівня економічного та соціального розвитку. Країнам ЄС характерне збалансоване співвідношення рослинництва (57%) та тваринництва (43%). Як свідчить досвід останніх років, подальше нарощування експорту української сільськогосподарської сировини не буде позитивно сприйматися європейськими фермерами. При цьому для готових продуктів харчування та переробки цілком можливі більш сприятливі сценарії», — зауважив Юрій Лупенко.
Через воєнні дії рф на території нашої держави зменшилися можливості та збільшилися ризики українського експорту, наголосив Юрій Лупенко. Надзвичайної важливості набуває той факт, що експорт багатьох продуктів переробки значно менший за обсягом, ніж сировини для них. Водночас значна частина перероблених продуктів потребує значно менших площ для зберігання, а їх компактне розміщення дає можливість зменшити ризики знищення ворожими атаками.
Отже переробка, яка завжди була інвестиційно привабливою, може стати важливим напрямом залучення інвестицій і розширення можливостей експорту. Також розвиток переробки агропродукції відкриває нові можливості для імпортозаміщення.
«Розвиток переробки сільськогосподарської сировини має стратегічне значення в умовах повномасштабної агресії рф на території нашої держави та для післявоєнної відбудови України. Проведення відповідних наукових досліджень має стати пріоритетним напрямом діяльності НААН, основним завданням якої є наукове забезпечення розвитку галузей агропромислового комплексу. Науковці мають визначити ефективні шляхи подальшого розвитку сфери переробки агропродукції в Україні, обґрунтувати оптимальні рішення та озброїти уряд, аграріїв, бізнес та інші зацікавлені сторони методичними та практичними рекомендаціями», — підсумував Юрій Лупенко.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Фермер із Рівненщини Петро Скрипчук, який разом із партнерами займається вирощуванням і переробкою волоського горіха, придбав нове обладнання для вдосконалення виробництва олії холодного віджиму.

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про включення індустріальних парків «Покуття» в Івано-Франківській області та «Миколаїв» у Миколаївській області до Реєстру індустріальних парків.

Бізнесу потрібно зважати не лише на виклики війни, а і на захист підприємств і технологічних рішень від промислових вибухів у ході експлуатації обладнання.

Кабінет Міністрів України пропонує оновити порядок роботи підприємств під час жовтого рівня повітряної тривоги, передбачивши додатковий час для облаштування укриттів і диференційовані вимоги до їхньої місткості.

Конкурентоспроможність для виробників української продукції сьогодні в пріоритеті. Адже бізнес прагне розвивати виробництва попри війну, тому демонструє стійкість і працює над удосконаленням рішень і розробок, які успішно просуває на внутрішньому ринку та за кордоном.

Дослідники Університету Седжон у Сеулі за допомогою редагування геному CRISPR/Cas9 отримали лінію сої з вмістом олеїнової кислоти до 90,2%.

Компанія «Добродія Фудз» (ТМ «Добродія», San Grano, WOWOATS) розпочала виробництво кремових десертів на вівсяній основі під ТМ San Grano.

У світі у 2026/27 МР прогнозується збільшення виробництва пшениці твердих сортів (дурум) на 0,6 млн т, що в масштабах глобального ринку має певне значення. Водночас цього сезону очікується подальше зростання запасів дуруму приблизно на 1,7 млн т порівняно з минулим роком.

Ціни на споживчому ринку України в жовтні 2025 року зросли проти попереднього місяця на 0,9%, тоді як у вересні загальний рівень інфляції склав 0,3%, а у серпні був від’ємним (−0,2%).

Споживчі ціни на продукти харчування у вересні 2025 року, як і у серпні, знизилися проти попереднього місяця на 0,9%, однак загальний рівень інфляції склав 0,3% проти -0,2% у серпні.