Фінансові втрати внутрішнього рибальства й аквакультури Європи через хижих птахів, зокрема бакланів, оцінюються у €670 млн на рік.
Про це йшлося під час воркшопу, який організувала Європейська консультативна комісія з питань внутрішнього рибальства та аквакультури (EIFAAC), повідомляє пресслужба Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.
Під час обговорення піднімалось питання балансу між збереженням рибоїдних птахів і тварин та реальними потребами рибної галузі. З одного боку, завдяки природоохоронним заходам популяції бакланів, чапель та видр суттєво зросли. З іншого — їхній тиск, посилений забрудненням довкілля та зміною клімату, ставить під загрозу й без того виснажені запаси риби, зокрема лососевих, харіуса та вугра.
Експерти представили економічні оцінки збитків, згідно з якими втрати лише у прісноводній аквакультурі ЄС від тиску бакланів перевищують €138 млн на рік (загалом у Європі — близько €250 млн щорічно). Збитки ставкових господарств сягають від 10 до 30% вирощуваного стада, а загальні фінансові втрати внутрішнього рибальства й аквакультури від цих птахів становлять €670 млн на рік, зазначили експерти.
Крім того, рибоводи зазнають додаткових витрат: травмована риба втрачає товарний вигляд, через постійний стрес знижуються темпи її росту, а встановлення захисних сіток, відлякувачів і регулярне зариблення потребують значних капіталовкладень.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Цього року шість українських виробників молочної продукції взяли участь у одній із найбільших міжнародних виставок харчових продуктів і напоїв SIAL Paris у Франції. Компанії вперше експонувалися у профільному павільйоні.

Якість, дотримання екологічних стандартів та походження продуктів є важливими критеріями вибору харчових продуктів для європейських споживачів.

Країни Європейського Союзу у 2026/27 МР (липень – жовтень) збільшили імпорт насіння соняшнику порівняно з попереднім сезоном на 73,9% — до 240,48 тис. т.

Європейська комісія переглянула максимально допустимі рівні залишків шести пестицидів у сільськогосподарській продукції.

Українські підприємства здатні повністю задовільнити потреби закладів охорони здоров’я у рибній продукції. Нині лікарні закуповують переважно імпортну рибу.

У січні – вересні 2026 року підприємства рибної галузі України добули 6 508 т риби та інших водних біоресурсів. Це на 10% більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли обсяг вилову становив 5 915 т.

Верховна Рада отримала підписаний Президентом України закон «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» (5018-IX, законопроєкт №12384).

У Верховній Раді України відбулась робоча нарада, присвячена обговоренню двох євроінтеграційних законопроєктів про рибальство та аквакультуру.

Верховна Рада України 13 жовтня 2026 року прийняла в повторному другому читанні та в цілому доопрацьований проєкт Закону України «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» (№12384).

Державне агентство з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих систем оголосило про повторні торги на промисловий вилов водних біоресурсів у 2026 році.