Євроінтеграція для молочного сектору України — це можливість функціонувати в межах тих положень та нормативів, які зараз існують в ЄС.
Таку думку висловив радник Євроінтеграційного комітету та провідний аналітик молочних ринків «Інфагро» Максим Фастєєв у коментарі «БізнесЦензор».
Він пояснив, що об’єднання дозволить мати «спільний ринок» без додаткових дозволів, погоджень та термінів. Водночас інтеграція буде генерувати інвестиційні можливості українського молочного ринку, а також посилить експорт на треті ринки.
«Фокусуючись на євроінтеграційних процесах в галузі, ми покращимо розуміння тих вимог, які стоятимуть перед українським бізнесом під час вступу до ЄС. Опрацьовуючи ці вимоги, ми можемо наблизити молочний сектор України до «спільного ринку ЄС», навіть не чекаючи на загальнодержавні процеси (хоча більшість з них повʼязана також зі законодавчими змінами) імплементації», — зазначив він.
Водночас, наголошує експерт, торгівля з ЄС також важлива для українського молочного бізнесу. За останні два роки, коли європейські партнери відкрили можливість торгівлі без мит і квот, українські експортери наростили обсяги торгівлі з ЄС. На сьогодні в Україні налічують приблизно 50 активних молочних заводів, які мають відповідну сертифікацію («єврономер») для вільного продажу своєї продукції до ЄС.
«Знову хочу наголосити, що торгівля не є єдиним пунктом та ціллю. Гармонізація вимог, розуміння ризиків їх впровадження з боку бізнесу та формування «дорожньої карти» трансформації — також серед головних задач євроінтеграції молочного бізнесу. А вже це дасть можливість покращити торгівлю і в межах ЄС, і на третіх ринках, а також залучити інвестиції в нарощування пропозиції виробництва та ефективність переробки молока. Це комплексні речі», — пояснив Фастєєв.

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Німеччина, один із великих європейських споживачів сої для кормової промисловості, посилює вимоги до простежуваності та підтвердження походження імпортної сировини.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Європейський Союз відмовив Міністерству аграрної політики та продовольства у наданні українським сільгоспвиробникам €220 млн безповоротної допомоги через російські атаки на порти Чорного моря.

В Україні активізується ринок молочних консервів.

Компанія «Галичина» продовжує виробництво та постачання своєї молочної продукції у торгові мережі України, попри повідомлення про можливе зникнення цих товарів із полиць магазинів.

Індекс цін на молочну продукцію Global Dairy Trade (GDT) на торгах 18 серпня зріс на 2,3% — до $3,87 тис.

Український уряд планує првоести консультації з Єврокомісією щодо збільшення експортних квот на деякі види агропродукції.

Український ринок вершкового масла у серпні демонструє ознаки стабілізації. Попри значні запаси у виробників, оператори вже не поспішають продавати продукцію за мінімальними цінами.

Молочна продукція є стратегічною для органічного сектору України, оскільки тваринництво — невід'ємна частина органічного виробництва. Через зниження попиту на вітчизняному ринку експорт стає надважливим для виробників органічної молочної продукції.

Декілька років до повномасштабного вторгнення українська молокопереробна галузь функціонувала в умовах збалансованого ринку в молочному еквіваленті. Водночас у грошовому вимірі ринок уже був імпортозалежним. Цей баланс зберігався протягом 2020–2021 років.