Європейські регуляторні вимоги можуть створити надмірне навантаження на український мікро- та малий бізнес, якщо під час їх імплементації не враховувати масштаб підприємств і вартість дотримання нових правил.
Про це пише Financial Club із посиланням на думку експертів.
Як зазначив старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформації, асоційований експерт CASE-Україна В’ячеслав Черкашин, Україні варто переглянути зобов’язання щодо імплементації норм ЄС та оцінити їхній вплив на бізнес.
«Майбутня допомога у межах структурних фондів ЄС, зокрема малому бізнесу, повинна стати важливим предметом перемовин, публічною темою для обговорення та демонстрації переваг інтеграції. Україні треба провести ревізію усіх ЄС зобов'язань, оцінити вартість для бізнесу кожної регуляції та, визначивши найбільш обтяжливі та вартісні, шляхом оновлення переговорної позиції прагнути отримати відтермінування з імплементації», — зазначив він.
Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Олексій Мовчан зазначив, що наразі немає дослідження впливу регуляторних норм ЄС на український мікробізнес.
Амбасадор Національної бізнес-коаліції мікро- та малого бізнесу Борис Емельдеш наголосив, що кожна нова регуляторна вимога має безпосередній фінансовий вплив на підприємців.
«Якщо для великого бізнесу питання додаткового адміністрування — це розширення штату юристів або бухгалтерів, то для малого бізнесу це цілком може бути питанням виживання. Кожна регуляторна вимога має свою ціну», — пояснив він.

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

В Україні планують удосконалити систему спеціального водокористування. Під час видачі дозволів враховуватимуть стан конкретного водного масиву, дані державного моніторингу та встановлені екологічні цілі.

Для забезпечення стійкості та подальшого розвитку агробізнесу, зокрема органічного сектору, ключовими залишаються логістика, енергозабезпечення, людський ресурс, доступ до фінансування та відновлення.

Науковці спільно з агровиробниками розробили модель покращення та зміцнення ланцюгів доданої вартості в межах проєкту FarmForce, який об’єднує малих фермерів, бізнес і політиків в Україні та Швеції. Визначено п’ять основних напрямів, без яких фермерське господарство не може ефективно функціонувати та розвивати переробку: ресурси, сировина, зберігання, переробка/виробництво продукції, кінцевий продукт.

Верховна Рада України 16 вересня ухвалила за основу з доопрацюванням положень проєкт закону України про обіг товарів, пов’язаних зі знелісненням та/або деградацією лісів (реєстр. №15352).

Україна і безпосередньо український агросектор виглядають великими для Євросоюзу, але Україна може принести багато чого хорошого в ЄС.

Кількість судових справ за позовами до податківців цього року скоротилася майже на 20% — до понад 49 тис. проти 61 тис. торік. Водночас кількість нових спорів зменшилася більш ніж на 30%.

Усі виробники ремісничих продуктів підлягають лише державній реєстрації.

Чотири роки тому в Україні стартувала реформа меліорації, у межах якої держава впроваджує децентралізовану модель управління зрошенням, передаючи інженерні меліоративні споруди ОВК та стимулюючи інвестиції в оновлення мереж. Так, у 2025 році держава спрямувала 34 млн грн на підтримку 10 сільгосппідприємств у семи областях, що забезпечило зрошення на площі 2,5 тис. га.