Вимушений експорт чи стратегія зростання? Ретроспектива та майбутнє молочної галузі

Бум на будівництво молочних ферм

Сьогодні в Україні спостерігається бум на будівництво виробничих молочних комплексів. Однак зростання внутрішнього споживання не відбувається, тому надлишки продукції потребують експорту.

Добре, що світові ціни на масло та інші продукти залишаються на привабливому рівні, і Україна досі має можливість продавати молочну продукцію за кордон, навіть із деякими ціновими поступками. Водночас уже діють обмеження на експорт до ЄС, що в перспективі, з урахуванням використання квот, обмежить попит на масло та його ціну.

Вимушений експорт

На 2025 рік прогнозується зростання експорту. Але чи задовольняє це виробників і переробників? Питання залишається відкритим. Часто йдеться про вимушений експорт, який міг би бути заміщений внутрішнім попитом.

Є надія, що в осінньо-зимовий сезон не буде значної волатильності закупівельних цін на сировину, і вдасться стабілізувати ринок — насамперед через формування стабільної роздрібної ціни, що дозволить повернути споживача до активної купівлі високомаржинальних молочних товарів (сирів, йогуртів, молочних десертів тощо). Адже навіть на прикладі масла: краще стабільно продавати фасоване масло впродовж року в Україні, ніж періодично експортувати його на зовнішні ринки.

ЄС випереджає СНД

Упродовж останніх чотирьох місяців частка ЄС в українському експорті перевищила частку країн СНД (головні ринку для української молочної продукції тут Молдова та Казахстан). Це стало можливим завдяки торговельним преференціям ЄС, високим цінам на товари та наявним логістичним перевагам.

Україна переважно постачає до ЄС біржову продукцію, яка розподіляється в сегменті B2B, зокрема для відновлення молока в Болгарії й Румунії або перепродажу через трейдерів.

Але також зросли обсяги експорту готової продукції, зокрема під private label. Серед товарів із доданою вартістю — згущене молоко, кисломолочна група, сири. Це значні досягнення, навіть якщо поки йдеться про недиверсифіковану модель. Дані відносини дозволяють мати постійні заявки та порівняно високу маржу.  

Ціни та квоти

Ціни на масло є ключовим фактором формування молочної інфляції не лише в Україні, а й у Європі загалом. За останні три роки ціна на масло не опускалась нижче 4500 євро за тонну. Поточна ціна (червень 2025 р.) — 7200–7400 євро, тобто близько до рекордів.

Сухе молоко здається відносно дешевим, але з історичного погляду нинішня ціна — середньозважена для останніх 20 років. Це свідчить про інфляційні процеси в Європі.

Квотування експорту

Згідно з режимом 7/12, до кінця року квоти на експорт до ЄС становлять:

• згущене та цільне молоко — майже 6 тис. т,
• сухе молоко — майже 3 тис. т,
• масло — 1750 т.

У зоні ризику — сухе молоко: за річної квоти 5 тис. т у 2024 році було вивезено близько 15 тис. т, а за перші 5 місяців 2025 року — вже 8 тис. т. Теоретично у 2025 році орієнтовні постачання товару до ЄС складуть 11 тис. т.

Щодо масла — ситуація неоднозначна: у 2024 році в ЄС продано лише 1500 т, але за перші п’ять місяців 2025 року — вже 3500 т. З урахуванням квоти на експорт до ЄС постачання товару в 2025 році можуть перевищити 5000 т.

Позитивні сигнали

Усі учасники галузі прагнуть стабільної співпраці з ЄС. Молочна продукція не є проблемною групою, у вільній торгівлі зацікавлені обидві сторони — українськи та європейські молочники. Доброю новиною є тісна співпраця між Спілкою молочних підприємств України, Європейською молочною асоціацією та Європейською асоціацією молочних трейдерів.

Очікується, що експортери не чекатимуть до кінця року, щоб реалізувати квоти, зокрема на сухе молоко та масло, а використають безмитні обсяги вже до кінця літа. Тому оптимістичний сценарій подальшої торгівлі з ЄС, який опрацьовується урядом, — перегляд 29 статті на довгострокових і сталих засадах, з послабленням щодо «нечутливих» позицій (молочні) й активізацією вже восени поточного року, є оптимальним варіантом і для української молочної галузі.  

Максим Фастєєв, партнер проєктів «Інфагро»