Ринок вівса в Україні у 2025/26 МР демонструє нетипове поєднання протилежних трендів: скорочення виробництва на тлі зростання зовнішнього попиту.
Про це повідомляють аналітики «УкрАгроКонсалт».
Фахівці зауважують, що зменшення посівних площ призвело до падіння валового збору до близько 360 тис. т, водночас культура зберігає стабільну врожайність на рівні 2,6 т/га. У такій конфігурації кожна тонна вівса набуває більшої стратегічної ваги для ринку.
«Світовий контекст формує додатковий тиск на ціноутворення. Глобальне виробництво зросло до 24,9 млн т, а кінцеві запаси досягли рекордних показників, що обмежує потенціал зростання цін. За таких умов український ринок змушений працювати в середовищі надлишкової глобальної пропозиції та жорсткої конкуренції», — пояснюють аналітики.
І додають, що експорт став ключовим фактором підтримки внутрішнього балансу. За першу половину сезону Україна відвантажила близько 40 тис. т вівса — максимум за останні 10 років. Основний попит сформувався з боку Туреччини (приблизно 24 тис. т) та Індії (8,2 тис. т), що суттєво змінило географію збуту.
Окрему роль відіграє сегмент переробки, уточнюють експерти. Поступове відновлення виробництва та експорту вівсяних круп і пластівців повертає інтерес з боку країн ЄС, Ізраїлю та ринків Африки. Структура потоків стає більш різноманітною, а переробка знову посідає помітне місце в експортній моделі.
Цінова динаміка на ключових світових ринках залишається стриманою. Поступове зниження котирувань у Європі та Австралії поєднується з обмеженим ефектом зростання імпорту Китаю. За оцінками «УкрАгроКонсалт», подальший розвиток ситуації визначатиметься балансами попиту та пропозиції, а український ринок функціонуватиме в межах внутрішнього споживання та експортних можливостей.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Агроекспорт через порти Великої Одеси зупинено, а альтернативні шляхи роблять логістичний цикл довшим і значно дорожчим, що суттєво впливає на економіку експорту. Тому більшість агрокомпаній перебудовує свої експортні стратегії.

Експорт українського зерна через румунський порт Констанца у січні – вересні 2026 року склав 1,03 млн т, що утричі більше, ніж 321 тис. т, перевантажених за перші дев'ять місяців минулого року.

Прем'єр-міністр Молдови Василе Тофан закликав українських підприємців використовувати молдовську залізницю для експорту товарів до Румунії.

Всесвітня продовольча програма ООН (WFP) готова працювати з обсягом до 1 млн т українського зерна для своїх гуманітарних операцій у разі забезпечення необхідного фінансування закупівлі та логістики.

Суднам, які перевозять рослинну олію, вже почали надавати пріоритет у Сулінському каналі.

Україна з початку 2026 року погодила доступ своєї агропродукції за 29 новими експортними напрямками у 13 країнах і Європейському Союзі.

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 26 жовтня складає 6,2 млн т, що на 2,94 млн т, або 32% менше за показник минулого сезону.

Українські аграрії зменшують посівні площі під основними круп’яними культурами через низку причин. Зокрема, ячменю менше на полях через вплив погоди, яка призвела до загибелі посівів. Натомість площі під горохом зростають, однак їх на 20 тис. га менше, ніж торік.

Ринок нішевих круп’яних культур в Україні потребує розвитку. Хоч для їх вирощування є значний потенціал, проте площі під низкою культур суттєво зменшені. Причини різні — від погоди до цінових коливань.

Чернігівський кластер Agricom Group розпочав збір урожаю.