Україна цьогоріч відкрила 29 нових ринків для експорту агропродукції

Як повідомляє Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, це найбільший річний показник щонайменше з 2022 року.

«Нові можливості охоплюють різні регіони світу — від Європи й Кавказу до Близького Сходу, Африки, Азії та Латинської Америки. До Китаю можна експортувати українське борошно, до В’єтнаму та Єгипту — яєчні продукти, до Чилі — молоко й молочні продукти. Також погоджено доступ на нові ринки для м’яса та м’ясних продуктів, кормів для тварин, живих тварин, равликів і садивного матеріалу», — уточнили у відомстві.

І додали, що серед нових напрямків — експорт великої рогатої худоби до Алжиру для забою, відгодівлі та племінного розведення; овець для негайного забою до Єгипту; яловичини та продуктів із неї до Іраку, Грузії й Кот-д’Івуару. До Єгипту погоджено постачання столових яєць, яєчних і рибних продуктів, а до Кот-д’Івуару — також м’яса птиці та продуктів із нього.

Окремі рішення стосуються кормів і продукції тваринного походження. Українські виробники зможуть постачати корми для домашніх тварин до Єгипту та Республіки Корея, перероблені корми — до Албанії, а корми рослинного походження — до Грузії. Для Грузії також погоджено сертифікати на низку побічних продуктів тваринного походження, зокрема перероблений тваринний білок і топлені жири.

Для українського рослинництва відкрито можливість експорту до ЄС рослин для посадки вишні звичайної та вишні сизої, а також їх гібридів. Погоджено і постачання садивного матеріалу восьми видів клена. До Молдови можна експортувати живих равликів та ікру равликів, а також окремі категорії м’ясних продуктів.

«У переліку є не лише сировина, а й продукція переробки: борошно, м’ясні, молочні та яєчні продукти, корми для домашніх тварин. Така структура відкритих напрямів розширює можливості українських підприємств постачати за кордон готові товари та розвивати переробку в Україні», — наголошують у Держпродспоживслужбі. 

І наголошують, що погодження ветеринарних і фітосанітарних вимог є важливим кроком для виходу на нові ринки. Воно визначає умови, за яких українська продукція може постачатися до країни-партнера. Відтак виробники отримують більше можливостей планувати експорт, розширювати асортимент і шукати нових покупців у різних частинах світу.