Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
Як зазначається, зараз в Україні — період максимальної пропозиції ягід на будь-який смак: малина, смородина, вишня, черешня, лохина тощо.
Так, Україна займає такі позиції з виробництва традиційних ягід:
- Смородина: №3 в рейтингу, поступаючись лише Російській Федерації та Польщі;
- Вишня: №3 в рейтингу, поступаючись Російській Федерації та Туреччині;
- Малина: №7 в рейтингу. ТОП-3 очолюють Російська Федерація, Мексика, Сербія;
- Черешня: №9 в рейтингу. ТОП-3 — Туреччина, США, Чилі;
- Лохина: №13 в рейтингу. ТОП-3 — США, Канада, Перу;
- Полуниця: №20 в рейтингу. ТОП-3 — Китай, США, Мексика.
«Для деяких ягід високе місце України в рейтингу найбільших країн-виробників обумовлене територіальною приналежністю та традиціям. В першу чергу це стосується смородини та вишні. Однак навіть для ягід зі світовим визнанням (полуниця, лохина) Україна впевнено займає вагоме місце в світовому виробництві», — коментує аналітик УКАБ Світлана Литвин.


У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

В Україні станом на 9 вересня 2026 року озимими культурами засіяно 747,9 тис. га, або 11,8% прогнозованих площ.

Площі озимих культур під урожай 2027 року, найімовірніше, будуть меншими, ніж під час посівної кампанії 2026 року. За несприятливого сценарію скорочення може сягнути до 1,0 млн га.

Україні для стабільного експорту необхідно не лише вирішити проблеми альтернативної логістики, а й надати судновласникам надійні гарантії безпеки через механізми страхування.

Україна посідає 10-те місце у світі та перше у Східній Європі за площами насаджень лохини. Водночас за врожайністю українські виробники суттєво поступаються світовому рівню та основним конкурентам.

Український агробізнес продовжує працювати в умовах, де безпекові ризики безпосередньо впливають на логістику, собівартість і фінансові результати компаній. Непередбачуваність витрат, перебудова експортних маршрутів, волатильність цін на пальне та дефіцит оборотного капіталу змушують бізнес по-новому підходити до управління ризиками.

Українські ягідні господарства переорієнтовують частину продукції на зовнішні ринки через скорочення внутрішнього споживання. Основним напрямом залишається Європейський Союз, водночас виробники останніми роками розширюють присутність у США.

Ягідні господарства України стикаються з дефіцитом робочої сили, зокрема кваліфікованих спеціалістів. Водночас органічне виробництво потребує значної кількості ручної праці.

Україна за підсумками 2025/26 МР отримала рекордний виторг від експорту малини, проте значно скоротила відвантаження чорниці на зовнішні ринки.

Ягідна галузь доводить свою конкурентоспроможність навіть під час війни, адаптуючись до міжнародних вимог та виходячи на нові ринки. Проте залишається відкритим питання відповідності нормам продукції з приватного сектору.