Сергій Адаменко

Калій — головний елемент мінерального живлення, який відіграє ключову роль у формуванні високої сталої врожайності культур із поліпшеною якістю. На його засвоєння впливає низка чинників — нестача продуктивної вологи, не оптимальне співвідношення з кальцієм або магнієм тощо. За таких умов забезпечити потреби культур цим елементом можливо лише за допомогою позакореневих підживлень.

Регулярні дослідження Ukravit Institute свідчать, що понад 40% ґрунтів України мають низький або дуже низький вміст рухомого бору, а понад 60% ґрунтів — рухомого цинку. Водночас існує низка несприятливих чинників, які погіршують засвоєння мікроелементів кореневою системою культур, що створює передумови виникнення дефіцитів і негативно позначається на майбутній врожайності.

Навесні польові, овочеві, плодові культури та виноградники постійно піддаються стресам — внаслідок приморозків, перепадів денних і нічних температур, обробок ЗЗР тощо. І кожен із таких стресів може призводити до зменшення урожайності на 10-30%.

Позакореневе підживлення ріпаку озимого легкозасвоюваними борними добривами є невід’ємною складовою сучасних технологій вирощування, оскільки культура є типовим «борофілом», який потребує 80-120 г бору для формування однієї тонни товарної і нетоварної продукції. Бор споживається ріпаком озимим протягом усієї вегетації, сприяє кращому росту та розвитку, успішній перезимівлі та поліпшує продуційні процеси.

Площі, які українські аграрії цьогоріч відвели під соняшник, вкотре підтверджують рентабельність вирощування цієї культури. Однак щоб урожай відповідав запланованим показникам, як кількісним, так і якісним, посіви соняшнику потрібно забезпечити повноцінним збалансованим живленням відповідно до його фізіологічних потреб.

Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак — і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур.