Заборона на експорт проса, яку впровадив уряд у зв’язку з війною в Україні, змусила агрохолдинг Agromino опановувати новий напрям — виробництво та фасування пшона.
Про це повідомила фінансовий директор компанії Agromino Світлана Омельченко під час вебінару Trend&Hedge Club.
«Ми вирощували просо, яке завжди експортували до Індонезії. Зараз у компанії є великі залишки, але діє заборона на експорт цієї культури. Намагалися переконати Міністерство аграрної політики, що така кількість проса, яка в нас є на залишках, не потрібна внутрішньому ринку, але поки безрезультатно», — розповідає Світлана Омельченко.
За її словами, в дуже швидких умовах компанії доводиться повністю перебудовуватись і шукати нові рішення.
«За два місяці компанія Agromino знайшла переробні потужності, і просо, яке раніше постачалося до Індонезії, переробили на пшоно. Наразі збираємося поставити вироблену продукцію на полиці торговельних мереж України», — зазначила Світлана Омельченко.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Український бізнес від початку дії воєнного стану отримав у межах державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» 124 071 кредит на загальну суму 481,1 млрд грн. Із цієї суми 86,05 млрд грн спрямовано на переробку сільськогосподарської продукції.

За I квартал 2026 року в Україні відкрилося 125 продуктових магазинів, а закрилося втричі менше: лише 41. Найбільша кількість продуктових магазинів зосереджена в Києві та області (1922), а також у Львові та Дніпрі.

Інвестиції у потужності для зберігання, розвиток інфраструктури для переробки і наявність стабільної сировинної бази — ці чинники впливають на трансформацію галузі картоплярства.

На ринку круп’яних культур спостерігається суттєве зниження виробництва, що тягне за собою зростання цін на соціальні крупи.

Українські аграрії зменшують посівні площі під основними круп’яними культурами через низку причин. Зокрема, ячменю менше на полях через вплив погоди, яка призвела до загибелі посівів. Натомість площі під горохом зростають, однак їх на 20 тис. га менше, ніж торік.

Попит на продукцію з доданою вартістю зростає швидше, ніж ринок загалом. Зокрема, в одній із торговельних мереж у 2024–2025 роках продажі вагової картоплі зросли на 12%, тоді як фасованої — на 60%.

Україна переходить до завершального етапу відкриття ринку Європейського Союзу для експорту біометану.

Верховна Рада України ратифікувала Угоду про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною.

Оновлені фітосанітарні вимоги для експорту пшениці з України до Індонезії набудуть чинності з 1 червіня 2026 року.

До початку повномасштабної війни Україна була одним із найбільших експортерів сільськогосподарської продукції у світі. Її частка в експорті пшениці становила 10%, ячменю — 15%, а у виробництві соняшникової олії — 47%. Це робило Україну критично важливим гравцем для забезпечення продовольчої безпеки в багатьох країнах, але війна змусила переглянути всі аспекти роботи агросектору — від виробництва до логістики та доступу до ринків.