Заборона на експорт проса, яку впровадив уряд у зв’язку з війною в Україні, змусила агрохолдинг Agromino опановувати новий напрям — виробництво та фасування пшона.
Про це повідомила фінансовий директор компанії Agromino Світлана Омельченко під час вебінару Trend&Hedge Club.
«Ми вирощували просо, яке завжди експортували до Індонезії. Зараз у компанії є великі залишки, але діє заборона на експорт цієї культури. Намагалися переконати Міністерство аграрної політики, що така кількість проса, яка в нас є на залишках, не потрібна внутрішньому ринку, але поки безрезультатно», — розповідає Світлана Омельченко.
За її словами, в дуже швидких умовах компанії доводиться повністю перебудовуватись і шукати нові рішення.
«За два місяці компанія Agromino знайшла переробні потужності, і просо, яке раніше постачалося до Індонезії, переробили на пшоно. Наразі збираємося поставити вироблену продукцію на полиці торговельних мереж України», — зазначила Світлана Омельченко.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

Обмеження роботи чорноморських портів уже впливає на турецьких переробників і змушує їх змінювати підхід до формування запасів та логістики зерна.

Анастасія Дмитрів почала досліджувати пробіотики ще під час студентської наукової роботи. Через кілька років її розробка перетворилася на бізнес — виробництво заквасок, йогурту та желейок із пробіотичною композицією Valoria на Львівщині. Нині компанія шукає партнерів для масштабування та готується до виходу на ринки ЄС.

Україна у січні – серпні 2026 року експортувала продовольчих товарів на понад $15,4 млрд. Це найбільша товарна категорія в структурі українського експорту за цей період.

Українські експортери пшениці мають неухильно дотримуватися оновлених фітосанітарних вимог Республіки Індонезія. Інакше це може стати підставою для затримання партії або відмови у ввезенні вантажу.

До запуску в Україні національної системи страхування воєнних ризиків ритейлери і виробники мають індивідуально вирішувати питання щодо розділення фінансових втрат від знищених продуктів на складах.

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.

На ринку круп’яних культур спостерігається суттєве зниження виробництва, що тягне за собою зростання цін на соціальні крупи.

Оновлені фітосанітарні вимоги для експорту пшениці з України до Індонезії набудуть чинності з 1 червіня 2026 року.

До початку повномасштабної війни Україна була одним із найбільших експортерів сільськогосподарської продукції у світі. Її частка в експорті пшениці становила 10%, ячменю — 15%, а у виробництві соняшникової олії — 47%. Це робило Україну критично важливим гравцем для забезпечення продовольчої безпеки в багатьох країнах, але війна змусила переглянути всі аспекти роботи агросектору — від виробництва до логістики та доступу до ринків.