Обмеження роботи чорноморських портів уже впливає на турецьких переробників і змушує їх змінювати підхід до формування запасів та логістики зерна.
Про це розповів торговий представник компанії ІMISK (Туреччина) Онур Оздемір під час AgroFoodSummit у Мерсіні (Туреччина).
За його словами, Туреччина безпосередньо залежить від постачання зерна з Чорноморського регіону, оскільки є одним із ключових напрямків для продукції з України та росії.
«Ми знаходимося дуже близько до України, росії та всього Чорноморського регіону. Це порушення логістики та вузькі місця вже реально впливають на турецьких переробників і змінюють їхній підхід», — зазначив Онур Оздемір.
Він пояснив, що раніше турецькі компанії могли не формувати великих запасів, оскільки мали можливість швидко отримувати вантажі з Чорноморського регіону. Наразі ситуація змінилася: якщо у підприємства запасів лише на один-два тижні, воно має діяти значно швидше.
За словами представника ІMISK, нині проблема вже полягає не лише у вартості зерна.
«Це вже не питання ціни. Питання в тому, чи можна фізично доставити це зерно до Туреччини. Можна бачити зерно у світовому виробництві, але якщо воно комерційно недоступне для переробників, це не має значення», — пояснив він.
Онур Оздемір зазначив, що Туреччина намагається зберегти ланцюги постачання відкритими та перебудовує логістику. При цьому країна виконує не лише роль імпортера, а й логістичної платформи між Чорноморським регіоном, Близьким Сходом і Північною Африкою.
Водночас українське зерно, за його оцінкою, залишатиметься конкурентним на турецькому ринку, однак альтернативні маршрути мають суттєві обмеження.
«20 тис. т, перевезених судном, — це приблизно 4,5 тис. вантажівок. Логістично неможливо перемістити такі обсяги лише автотранспортом», — наголосив він.
Окремою проблемою залишаються затримки на дунайському напрямку. За словами Оздеміра, якщо раніше очікування могло становити два-три дні, то нині судна можуть чекати до 12 днів. Це збільшує витрати на фрахт і демередж та ускладнює виконання контрактних зобов’язань.
«Іноді вантаж може бути на $5 дешевшим, але якщо він приходить на два тижні пізніше, ця знижка фактично втрачає сенс», — зазначив він.
Представник ІMISK додав, що Туреччина й надалі закуповуватиме українську агропродукцію, зокрема соняшник, сою та кукурудзу, оскільки власного виробництва країні недостатньо для покриття потреб переробної та кормової промисловості.
За його оцінкою, Туреччина може виробляти близько 8 млн т кукурудзи за споживання переробним сектором на рівні близько 12 млн т, що формує дефіцит приблизно у 4 млн т.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

Глобальний ринок може недоотримати до 38 млн т зернових із Чорноморського регіону у разі збереження обмеженої роботи портів Чорного моря до кінця сезону 2026/27.

Підрозділи румунської Administrația Fluvială a Dunării de Jos (AFDJ), що розташовані у Суліні та Тулчі, змінили окремі процедури оформлення суден для пришвидшення їх проходу по Дунаю.

Український ринок сої у 2025/26 МР змістився від експорту сировини до внутрішньої переробки. Скорочення врожаю та 10% експортне мито майже вдвічі зменшили експорт сої, тоді як переробка досягла рекордного рівня.

Єгипет диверсифікує імпорт пшениці та збільшує закупівлі у Франції, Болгарії та Румунії на тлі перебоїв із постачаннями з України та росії.

Joint War Committee (JWC) розширив перелік районів підвищеного воєнного ризику майже на всю акваторію Чорного моря. Нові умови планують застосовувати з 19 вересня.

У Китаї 16 вересня відкриють для комерційного судноплавства канал Пінлу завдовжки 134,2 км, який з’єднує річкову систему Сіцзян із затокою Бейбу.

Туреччина передала Україні та росії проєкт меморандуму, який передбачає припинення атак на цивільні судна в Чорному морі.

Турецька група сільськогосподарської дипломатії (TTDG) запропонувала створити міжнародний механізм захисту аграрної торгівлі та цивільного судноплавства у Чорному морі на тлі посилення атак на порти, термінали та комерційні судна.

Глобальні аграрні ринки входять у сезон 2026/27 в умовах зміни торговельних потоків, посилення конкуренції за ключових покупців та зростання впливу геополітики і логістики на торгівлю. Як ці фактори змінять ринки у новому сезоні та де формуватимуться можливості для виробників, трейдерів і переробників — стане центральною темою AgroFoodSummit 2026, який відбудеться 24–25 вересня у Мерсіні (Туреччина).