Міністерство сільського господарства Індії розпочало своє перше в історії дослідження для оцінки моделей споживання харчових олій з метою ефективної реалізації нової Програми з харчових олій та олійного насіння (NMEO-Oilseeds).
Ініціатива з’явилася у зв’язку з тим, що Індія — найбільший у світі споживач та імпортер харчових олій — не має останніх даних про моделі споживання, пише The Hindu.
45-денне опитування, засноване на анкетуванні, яке розпочалося 9 січня, триватиме до 23 лютого.
«Метою дослідження є виявлення структури споживання та вибору харчових олій, що допоможе у прийнятті політичних рішень», — повідомляють урядовці.
Галузеві звіти показують, що в Індії річне споживання харчової олії на душу населення зросло до 20 кг, що значно перевищує рекомендовані межі в 12 кг, встановлені Індійською радою з медичних досліджень (ICMR), і 13 кг, встановлені Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ). Ці показники суттєво збільшилися порівняно з 2,9 кг у 1950-1960 роках, що зумовлено зростанням доходів населення, урбанізацією та зміною харчових звичок.
Комплексне дослідження фокусується на перевагах домогосподарств щодо рослинної олії та включає питання про демографічні дані, місце проживання та тип проживання. Дослідників цікавлять типи використовуваних олій, частота смаження у фритюрі, сезонні особливості використання та фактори, що впливають на вибір олії, зокрема користь для здоров’я та цінові індикатори.
Анкета також оцінює поінформованість про ризики для здоров’я, ставлення до повторного використання олії та занепокоєння щодо відсотка вмісту олій у продуктах харчування. Крім того, у дослідженні вивчається поведінка споживачів, пов’язана з рекламою, практикою читання етикеток і готовністю платити вищу ціну за більш корисні для здоров’я варіанти олій.
Результати опитування допоможуть визначити пріоритетні олійні культури в межах програми, запуск якої запланований на наступний сезон, що починається у липні. Метою програми є зниження залежності від імпорту рослинних олій та збільшення внутрішнього виробництва олійних культур з 39 млн т у 2022/23 роках до 69,7 млн т до 2030/2031 років.
Наразі Індія імпортує 55-60% своїх потреб у харчовій олії з Індонезії, Малайзії, Аргентини, Бразилії, України та росії. У 2023/24 МР імпорт харчової олії до Індії досяг 15,96 млн т.

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Одне зі стратегічних завдань української олійно-жирової галузі — відновлення експорту олії до країн Азії. Нині на азійських ринках посилилася конкуренція, інші виробники нарощують виробництво, і, відповідно, Україна втрачає ринки.

Експорт 5 млн т олії та 5 млн т шротів у сумі забезпечили Україні $7737 млн. Це 19,2% від загального експорту, тобто кожен п’ятий долар, який заходить в Україну, приносять олія та продукти переробки олійно-жирової галузі.

Ініціатива щодо надання пріоритету експорту рослинної олії в умовах обмеженої пропускної спроможності є необхідним антикризовим інструментом для підтримки переробної галузі, валютних надходжень і стабільності аграрного ринку України.

Світові ціни на цукор майже на 15% вищі, ніж рік тому. Спека й посуха скорочують урожай цукрової тростини в Індії та Бразилії, а також цукрових буряків у Європі. Додатковим ризиком залишається Ель-Ніньйо, вплив якого на погодні умови може тривати й наступного року.

Україна обговорює з Туреччиною, Індією та Єгиптом можливість відновлення безпечного судноплавства в Чорному морі для експорту аграрної продукції. Серед пропозицій — гарантувати безпеку суден під прапорами цих країн, які заходили б як в українські, так і в російські порти.

Виробництво рослинної олії в Україні доведеться скорочувати через обмеження морського експорту.

Суттєве зростання постачань до України сирів із Європи на тлі сезонного зниження споживання посилило конкуренцію на внутрішньому ринку.

Міжнародна рада із зерна (IGC) прогнозує, що світове виробництво зернових культур у 2026/27 МР може скоротитися до 2,42 млрд т, що на 69 млн т, або 2,7%, поступається рекордному результату попереднього сезону.

У 2026-2027 роках точно не прогадає той виробник, який зважатиме на болі клієнта. Серед молочних продуктів трендом майбутнього сезону будуть ті, які не залежать від холодильника. Залишається тренд на смачну, здорову, зручну їжу, напівфабрикати, зростає попит і на домашнє харчування.