Великобританія лідирує за розміром витрат на покриття базового продуктового кошика. Громадяни цієї країни витрачають лише 6% мінімального доходу на основні продукти.
Про це йдеться у рейтингу, який оприлюднив сервіс Picodi.
Також, серед країн, у яких витрачають до 10% на продукти опинилась Австралія — 7,1%, Ірландія — 7,3%, Нова Зеландія — 7,6%, Німеччина – 8,9%, Люксембург — 9,4%, Канада — 9,8%.
Понад половину доходів на продукти витрачають у Нігерії — 136,6% доходу, Узбекистані — 98,3%, Вірменії — 71%, на Філіппінах — 68%, у В’єтнамі — 63,5%, Індії — 59,5%, Індонезії — 52,9%, Таїланді — 52,7%, Казахстані — 50,2%.
Україна, де на їжу витрачають 36%, у рейтингу розташувалася між Мексикою (35%) та ПАР (36%).
В сусідніх країнах ситуація виглядає так:
у Польщі витрати становлять 14,6%;
у Словаччині — 16,7%;
в Угорщині — 20,2%;
у Румунії — 22,5%;
у Молдові — 41,7%;
у Білорусі — 42,6%;
у Росії — 45,9%.
Як зазначається, у дослідженні порівнювали ставки мінімальної оплати праці, актуальні на січень 2022 року, зі ставками на січень 2021 р. Дані взято з офіційних сторінок урядів чи відповідних міністерств. Не враховувались країни, в яких розмір заробітної плати визначається профспілками та в яких немає встановленої законом мінімальної зарплати (наприклад, Швейцарія, Італія, Сінгапур та країни Північної Європи). Для країн, де мінімальна заробітна плата варіюється від регіону до регіону (В'єтнам, США, Таїланд, Філіппіни), використали середнє арифметичне. Суму після сплати податків було отримано за допомогою місцевих податкових калькуляторів.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

До запуску в Україні національної системи страхування воєнних ризиків ритейлери і виробники мають індивідуально вирішувати питання щодо розділення фінансових втрат від знищених продуктів на складах.

Уряд найближчим часом розширить програми підтримки роздрібних торговельних мереж, які постраждали від російських атак.

Попри постійні удари росіян по продовольчих складах і логістичній інфраструктурі в Україні немає дефіциту продовольства, адже виробляється достатньо продуктів харчування для забезпечення внутрішнього ринку. Однак у цій ситуації ритейлу та виробникам доведеться змінювати логістику, що призведе до подорожчання продуктів. Раніше у виробничій собівартості харчових продуктів логістичний складник до полиці становив від 23% до 30%, тепер логістика формуватиме цінник.

Близько 80% холодних логістичних складів знищено за пів року на Київщині. Тому нині ймовірні перебої з постачанням товарів, зберігання яких потребує певних температурних режимів.

Дефіциту продуктів в Україні немає і не очікується, є проблеми з логістикою.

В Одеській області станом на 1 липня 2026 року зареєстровано 825 нових потужностей для виробництва продуктів харчування.

У 2026-2027 роках точно не прогадає той виробник, який зважатиме на болі клієнта. Серед молочних продуктів трендом майбутнього сезону будуть ті, які не залежать від холодильника. Залишається тренд на смачну, здорову, зручну їжу, напівфабрикати, зростає попит і на домашнє харчування.

Країнам Близького Сходу до вподоби інноваційні рішення в продуктах харчування, а от у Європі є більш консервативні країни, де споживачі обирають те, до чого звикли, тому просувати інновації на цьому ринку значно складніше.

На ринку харчових продуктів уже сформувалися певні тренди, які не змінюються роками, але з’являються й інноваційні продукти, які набувають ширшої популярності серед споживачів.

Всеукраїнський з'їзд «Харчовий бізнес – 2026: безпечність, якість, інновації» відбудеться в Києві 28–29 травня. Форум збере тих, хто щодня відповідає за якість і безпечність на українських харчових підприємствах, хто впроваджує стандарти, приймає складні рішення і робить так, щоб українські продукти гідно конкурували на закордонних полицях.