Сільське господарство дійсно наразі не можна віднести до найбільш високооплачуваних сфер ринку праці України: у 79% випадків працедавці пропонують фахівцям менш ніж $550.
Про це AgroPortal.ua розповіли в аналітичному відділі кадрового порталу grc.ua.
Відзначається, що станом на серпень 2022 р. середня зарплата у сільському господарстві складає 17 500 грн. Перед війною фахівці отримували у середньому 21 300 грн. Сьогоднішній показник поступається також середньорічному прибутку за 2021 р., який становив 18 606 грн. До початку повномасштабної війни цей ринок демонстрував дуже хороші тенденції з погляду заробітку. Сьогодні, на жаль, роботодавці змушені економити.
Розгляньмо статистику зарплат більш детально:
Найбільше заробляють керівники підприємств — у середньому 24 700 грн.
На другому місці знаходяться фахівці з управління проєктами — 23 700 грн.
Головні агрономи замикають трійку лідерів із показником 21 000 грн.
Цікаво, що фахівці з категорії «початковий рівень, мало досвіду» отримують майже середню заробітну плату по сегменту сільського господарства — 14 000 грн.
AgroPortal.ua за матеріалами кадрового порталу grc.ua

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Ягідні господарства України стикаються з дефіцитом робочої сили, зокрема кваліфікованих спеціалістів. Водночас органічне виробництво потребує значної кількості ручної праці.

Брак робочої сили залишається головною перешкодою для ведення бізнесу, але частка підприємств, які скаржаться на неї, впала вперше з лютого 2026 року.

Дефіцит персоналу в українському агросекторі закріпився як довгострокова характеристика ринку, з якою компанії будуть працювати ще роками. Понад 80% агрокомпаній підвищили зарплати на 10-20%, але шукати персонал стало складніше, ніж торік.

У ситуації, коли компанії конкурують за обмежену кількість спеціалістів, традиційні підходи до найму перестають працювати. Бізнесу потрібно змінювати саму логіку роботи з ринком праці.

На одному з агропідприємств Черкащини жінки дедалі активніше опановують сучасні аграрні професії — працюють із системами точного землеробства, аналізують врожайність за супутниковими картами та координують роботу збиральної техніки. Такі зміни пов'язані насамперед із дефіцитом кадрів у галузі.

У агропродовольчому секторі нині задіяно близько 15% усього кадрового потенціалу України. З початком повномасштабного вторгнення на ринку праці існує гострий дефіцит працівників, а євроінтеграційний курс змінює вимоги до підготовки кадрів саме в сільському господарстві.

Через десять років після Brexit британські фермери дедалі активніше залучають до сезонних робіт працівників із країн Центральної Азії. Якщо раніше основну частину робочої сили становили громадяни держав Східної Європи, то після виходу Великої Британії з ЄС фермерські господарства почали шукати нових працівників, які приїжджають за шестимісячними сезонними візами.

Війна змінила український ринок праці. Під тиском мобілізації, міграції та хронічного дефіциту кадрів бізнес почав переглядати звичні кадрові стереотипи.

Українські компанії впродовж останніх років стикаються з дефіцитом керівників вищої ланки. На підбір, адаптацію та утримання таких спеціалістів бізнес витрачає найбільше ресурсів, тому їхні зарплати, як основний мотивуючий фактор, збільшилися за останній рік.

Українські пошукачі наразі стикаються з традиційними для кризи на ринку праці явищами — дефіцит вакансій, висока конкуренція, завищені вимоги роботодавців до кандидатів, зниження зарплат і збільшення строків пошуку роботи. У деяких професійних сферах кількість вакансій залишається критично низькою від початку війни.