Ферма «Пасіка 21» істотну надбавку до дохідної частини бюджету, окрім інших проєктів, формує завдяки органічному продукту.
Про це в коментарі AgroPortal.ua розповів голова ради директорів «Пасіка 21» Сергій Шаронін.
Хоча, за його словами, далеко не весь вироблений мед проходить увесь комплекс тестів на органічність — як правило, заважає пилок ГМ-посівів.
Водночас Сергій Шаронін додає, що частина меду в бочках йде на експорт партіями по 20 т, частина залишається на складі для подальшого фасування в дрібну тару протягом року.
«Фасований мед йде на внутрішній ринок або на експорт під брендом фасувальника або покупця/імпортера. Ми маємо свої торгові марки і досвід торгівлі вроздріб, але зараз роздрібним продажем на внутрішньому ринку не займаємося. Здебільшого тому, що виробляємо великі обсяги, які просто і швидко на внутрішньому ринку не реалізувати», — зазначає він.
Окрім цього, тут створили технологію для низькотемпературної (без нагріву) переробки найбільш недооціненого і наймасовішого меду в Україні — соняшникового, підвищуючи не тільки його органолептичні та смакові властивості, а й дохід.
«На жаль, більшість експортерів України продають мед як сировину. Причина проста: переробляти мед можна, тільки фасуючи його. А щоб продавати фасований продукт, потрібно мати зовсім інші навички, розвинену службу маркетингу і достатній капітал (виробничий доробок і кредитування угод). Скажімо так: це істотно складніше і далеко не в усіх є здібності та сили», — зазначає виконавчий директор «Пасіка 21» Ярослав Білик.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

«Дунайський Аграрій» стикається з проблемою міжнародних перевезень, перш за все впливає ціна на дизельне пальне, а також кількість водіїв.

Якість, дотримання екологічних стандартів та походження продуктів є важливими критеріями вибору харчових продуктів для європейських споживачів.

Ринок органічної продукції в Норвегії складає 2% від загального ринку, але є тенденція до його швидкого зростання. Для України це знак, на чому можна зосередитися і вийти на норвезький ринок.

Україна проходить процес гармонізації законів до норм Євросоюзу. До 2028 року є шанс успішно завершити це завдання.

З 2022 року Україна втратила близько 30% пасік, проте залишається одним із лідерів світового експорту меду. До того ж бджільництво стає для багатьох ветеранів джерелом внутрішнього спокою, новою професією та основою для власної справи, що допомагає успішно повернутися до цивільного життя.

Видання Ukrainian Business Award 2026 назвало кращих виробників меду в Україні.

Міністерство економіки та довкілля України визначило мінімально допустимі експортні ціни на сільгосппродукцію на жовтень 2026 року.

Україна за 8 місяців 2026 року відправила на експорт 29,81 тис. т меду на $69 млн.

Україна впевнено утримує статус одного з провідних світових експортерів меду попри складнощі повномасштабної війни, логістичні виклики та повернення тарифних квот з боку Європейського Союзу.

Антимонопольний комітет України (АМКУ) дозволив «Баришівській зерновій компанії» (входить до структури Grain Alliance) придбати частину української медової групи.