Цікавий факт: в Україні професійних розсадників зі стабільними обсягами — 25-30, а за кордоном їх тисячі!
Розсадник «Корнеліс» у селі Двірець привертає увагу подорожніх, що їдуть дорогою від Житомира до Бердичева, двома ретро-автомобілями, на даху яких ростуть дерева. Утім, досі не всі знають, що цей успішний бізнес-проект втілив у життя підприємець із Голландії Кейс ван Аалст у 2002 році, а згодом сюди переїхав і його компаньйон Арно Кортлевен. За той час із кількох соток плантація з декоративними рослинами розширилася до майже 30 гектарів.
Приклад цього квітучого острівця ламає стереотип про те, що українцям треба масово виїжджати на роботу за кордон, бо вдома неможливо себе реалізувати. Натомість Кейс та Арно залишили свою батьківщину і працюють в Україні, яку вже не збираються покидати. Свою ідею вони втілювали ще тоді, коли влада не обіцяла інвесторам сприяння, спрощення дозвільних процедур і не укладала з ними жодних меморандумів.
Максимум рослин на мінімальній площі
«Кейс понад 20 років мав свій розсадник у Голландії та постійно прагнув шукати щось нове. Він їздив у Румунію як волонтер із організацією, що постачала гуманітарну допомогу. Там побачив, що така допомога не вирішує проблем, адже важливо, аби людина могла працювати на себе, заробляючи гроші. Згодом у Кейса в Голландії з'явився працівник із Житомира. Так Кейс приїхав сюди і вирішив тут залишитися. Раніше навколо росли бур'яни, стояли недобудови, а мій компаньйон придбав будинок, взяв землю в оренду і взявся наводити лад. Практично в Україні з 2002 року він розпочав усе з нуля. Потім я також сюди переїхав. У той час нам ніхто не допомагав, як і зараз. Спочатку було дуже непросто, але ми наполегливо працювали. Головне, аби нам не заважали», — каже Кортлевен.

Наразі площа «Корнеліса» сягає близько 30 гектарів. Там вирощують до 200 видів декоративних рослин, серед яких — багаторічні листяні, хвойні, плодові дерева й кущі, а також троянди. У розсаднику офіційно працевлаштовані близько 40 людей, завдяки чому місцевий бюджет отримує надходження.
Розсадник починався зі спіреї та ще кількох видів рослин, а потім додали тую, ялівець, хвойні. Наразі найпопулярніші серед покупців у «Корнелісі» — це самшит і спірея (її там вирощують до 25 сортів).
Візитівкою плантації є торговельний майданчик, від асортименту якого — очі розбігаються. Тут кожен клієнт може вибрати собі в горщику рослину та заглянути в теплицю, де навіть улітку доглядають за розсадою. До слова, щосезону на полі з декоративними рослинами 15 разів проводять просапування та культивацію.
«Інколи клієнти невдоволені ціною, дехто вважає її зависокою. Утім, ви отримуєте рослину, яку вирощували впродовж 3-4 років. Тобто весь цей час за нею доглядали, у що так само вкладали кошти. Ми пояснюємо, що інвестувавши один раз, ви матимете гарну перспективу в майбутньому. Оберіть правильне місце для рослини, забезпечте їй мінімальний догляд — і краса гарантована», — акцентує комерційний директор.

Тримати курс на Європу
Спочатку посадковий матеріал для розсадника власники імпортували з Голландії, а з часом шляхом живцювання своїх рослин розширили плантації та знизили залежність від закордонних поставок.
Натомість близько 5 років «Корнеліс» експортує троянди до Голландії та Польщі. Практично це напівфабрикат майбутньої рослини, тобто пагінець без листя та коріння, який за кордоном прививають і вкорінюють. Крім того, незначну частину європейських продажів займають верба і спірея.
Підприємці кажуть, що зараз орієнтуються здебільшого на озеленення міст і розширили базу клієнтів завдяки ОСББ та житлово-комунальним підприємствам. При потребі можуть запропонувати замовнику ескіз території, де висаджуватимуть кущі й дерева.

Площу розсадника поки що не збираються розширювати, бо немає для цього необхідності. Відтак будуть вдосконалювати нинішні плантації.
Співпрацю з розсадником вже налагодила Червоненська ОТГ. Під час фестивалю «Червоне ЕкоФест», який проходив там наприкінці червня, «Корнеліс» подбав про оформлення рослинами фотозони біля палацу Терещенків. Тепер громада займається озелененням, і в цьому їй допомагатимуть фахівці розсадника.
«N.B.!» Неймовірне село України 2017: разючі зміни у Червоному
AgroPortal.ua за матеріалами Ukrinform.ua

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Родина Нагорних, переселенців із Києва, облаштувала жорновий млин (із кам’яними жорнами) на Житомирщині в селі Заболоть Радомишльської громади та виробляє борошно. Неподалік села працює невеличка пекарня, яка виготовляє хліб і різні хлібобулочні вироби для локальних кіосків і магазинів, де мають потребу в борошні.

Квасоля залишається однією з перспективних нішевих культур для українських виробників, однак навколо її вирощування досі існує чимало міфів — від потреби в азотних добривах до стійкості до спеки, заморозків і хвороб.

Неоднорідні агрометеорологічні умови спостерігалися упродовж серпня на території України.

Попит на сою в Україні наразі перевищує активність продавців, що підтримує ціни на олійну. На західному кордоні котирування вже почали зростати.

Після повномасштабного вторгнення росії сім’я Нагорних переїхала з Києва в село Заболоть — на Житомирщину. Тоді не було розуміння, що робити далі. Але давня мрія мати власний млин втілилася в життя на новому місці та знайшла підтримку в громаді.

Вітчизняні фермери шукають нові шляхи вдосконалення технології вирощування сільгоспкультур і багатьом це вдається. Зберегти вологу у ґрунті, знизити витрати на пальне, скоротити кількість задіяних агрегатів та максимально ефективно використати міндобрива — це орієнтири, від яких безпосередньо залежить рентабельність у рослинництві.

Майже 15 років Максим Мельничук із Житомирщини працює у сфері ІТ, але кілька років тому вирішив реалізувати ще один амбітний проєкт — заклав органічну плантацію лохини. Сьогодні у селі Маркова Волиця на площі понад гектар ростуть 4207 кущів ягоди, а модернізувати господарство підприємцю допоміг державний грант «Власна справа» на 350 тис. грн.

Одна з найбільших торговельних мереж Іспанії Carrefour почала продавати українські продукти харчування.

Луганщина, за словами співвласника пасічного господарства «Конюшина» Олексія Конюши, була одним із провідних регіонів у галузі бджільництва в Україні. Це область із сприятливими природними умови для медозбору завдяки великій кількості медоносів.

Ціле літо Вадим Жигун прожив у сільській хатині на Полтавщині та займався пізнанням травництва. Зранку йшов у поле та збирав трави, в обід розвішував їх під стріхою або на горищі, а ввечері — експериментував зі зборами та читав книги про лікарські трави.